Структурні зрушення в зовнішній торгівлі України: помаранчеві очікування та постпомаранчева реальність

1


Структурні зрушення в зовнішній торгівлі України: помаранчеві

очікування та постпомаранчева реальність

Помаранчева революція, що відбулась в листопаді 2004- січні 2005 рр., відкрила нові можливості розвитку української економіки, що були нехарактерні і швидше за все незаплановані в кучмівську епоху. Частина українського суспільства і бізнесової еліти покладала великі надії на діяльність сформованих урядів Ю. Тимошенко, а потім і Ю. Єханурова та очікувала від них реальних зрушень в системі виробництва і торгівлі, які постійно гальмувались попереднім режимом.

До цих можливостей слід віднести:

1. Фронтальне формування більш ліберального інституційного середовища та забезпечення економічної свободи – зокрема, інвестиційної та фінансової свободи з ліквідацією дискримінації транснаціонального промислового та банківсько-фінансового капіталу, свободи бізнесу від урядових рішень, свободи від корупції, свободи використання компаніями фактору праця, невтручання уряду у механізм ціноутворення на товари, ресурси, працю (див. індекс економічної свободи [1], додаток А). Україна знаходиться на 125 місці серед 157 країн світу та на 40 місці серед 41 країни Європи за індексом економічної свободи. (див. додатки Б та В). Відносно краще серед інших інституційних характеристик економічної свободи в Україні представлені торгова та фіскальна свобода. Середня ставка тарифу в зовнішній торгівлі є низькою, однак існує цілий комплекс значних нетарифних бар’єрів, які мають бути послаблені/усунені внаслідок вступу України до СОТ (див. додаток Г). Найбільшою проблемою залишається високий ступінь корупції – Україна посіла в 2006 році за індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) 104 місце серед 163 країн світу порівняно з 99 місцем в 2004 році [2].

2. Пришвидшення вступу України до Світової організації торгівлі, членами якої є на початок 2007 р. вже 150 країн світу. Україна залишається в останній тридцятці країн (серед яких знаходяться ультраналаштовані ісламські країни, що тримають антиамериканську лінію; країни, що втягнуті в військові конфлікти; а також деякі країни пострадянського простору, що залежать від Росії), які не є членами СОТ.

3. Підготовка до укладання нової Угоди про партнерство та економічне співробітництво між Україною та ЄС, яка в лютому 2008 року має замінити попередню десятирічну Угоду.

4. В межах даної Угоди підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. На саміті Україна–ЄС 1 грудня 2005 року лідери ЄС “знову підтвердили свою мету сприяння поглибленій економічній інтеґрації між ЄС та Україною, і для досягнення цього планують розпочати переговори щодо Угоди про вільну торгівлю з Україною щойно Україна увійде до СОТ”. Експертними групами науково-дослідних інститутів ЄС та України з 2005 р. почалась підготовка Плану дій ЄС-Україна, де було виписано механізм створення зони вільної торгівлі. Планується, що проста й обмежена угода про вільну торгівлю, яка передбачає скасування тарифів на торгівлю товарами і послугами на додаток до умов вступу до СОТ, хоча і є найлегше впроваджуваним варіантом, однак принесе для України тільки незначні вигоди, і ще менші для ЄС. І навпаки, поглиблена Угода про зону вільної торгівлі з ЄС («Зона вільної торгівлі плюс» – Free Trade Area+ ), яка передбачає також і вільний рух капіталу, хоча і буде важчою для впровадження, може перетворитися на основу економічної стратегії, яка забезпечить Україні швидке зростання [3].

5. Поступовий перехід до інтеграційної стратегії досягнення номінальної та реальної конвергенції української економіки з економіками країн ЄС. До критеріїв номінальної конвергенції, які необхідно досягти в процесі економічної інтеграції з країнами ЄС/ЄВС, слід віднести: схожість рівнів інфляції, схожість рівнів процентних ставок, вирівнювання рівнів дефіциту бюджету країн, вирівнювання рівнів державної зовнішньої заборгованості, перехід від керовано-плаваючого валютного курсу з орієнтацією на долар США до прив’язаного валютного кошику з двох валют – долара США та євро, а потім перехід до прив’язаного валютного курсу гривні до євро з виконанням встановлених меж коливань валютного курсу гривні по відношенню до євро на рівні 15% (валютний механізм II – ERM II). Критеріями реальної конвергенції, які необхідно досягати в середньо- та довготерміновій інтеграційній перспективі з країнами ЄС, є: схожість ВВП/ВНД на душу населення, поглиблення міжнародної мобільності факторів виробництва (прямого капіталу та робочої сили, технологій) між країнами, фінансова відкритість і вільний міжнародний рух фінансового капіталу між країнами, вирівнювання реальних продуктивностей праці між країнами, схожість виробничих структур, торгових структур та споживчих смаків між країнами і на цій основі підвищення ступеню внутрірегіональної та більшою мірою внутрішньосекторної торгівлі України з країнами ЄС.

Однак, початок реальних змін був загальмований впродовж 2005-2007 рр. внаслідок порушуючих як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

1. Обіцянки щодо ринкової відкритості та економічної свободи після Помаранчевої Революції швидко розсіялись, а парламентські вибори в квітні 2006 року створили прецедент слабкої коаліції реформаторів блоку «Нашої України», популістського Блоку Юлії Тимошенко та лівоорієнтованої Соціалістичної партії України, які не змогли знайти компромісів у виробленні єдиної стратегії інституційного економічного середовища. В лавах «Нашої України» так і не вдалось зменшити вплив зв’язку між владою та бізнесом. Слід відзначити, що простежувалась конфронтація між тими бізнесовими елітами, які робили акцент на недопущенні міжнародної конкуренції з метою захистити вітчизняний бізнес, та тими, хто прагнув впустити транснаціональний промисловий і банківсько-фінансовий капітал в країну. Уряд під керівництвом Ю. Тимошенко в 2005 році систематично втручався в механізм ціноутворення на ринку м’яса і нафтопродуктів. Протягом 2005 року він постійно прагнув забезпечувати зростання мінімальної заробітної плати, а також вдавався у практику реприватизацій, що негативно впливало на інвестиційні рішення транснаціонального капіталу. Міністр аграрної політики України за квотою Соцпартії в уряді Ю. Тимошенко гальмував процеси, що стосувались переговорів щодо вступу України в СОТ, зокрема з питань регулювання цін і надання виробничих та експортних субсидій на сільськогосподарську продукцію, в т.ч. цукор.

2. Представники Партії регіонів, НС «Нашої України», Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України продовжили лобіювання інтересів традиційних секторів економіки, де виявляються інтереси як вітчизняного капіталу, так і великої кількості залучених працівників. Цей вплив був настільки великим, що як при помаранчевій владі, так і при «антикризовій коаліції» продовжилось закріплюватися домінування таких секторів, як металургія та низькотехнологічні виробництва металопродуктів, добування металевих руд та мінералів, виробництво продуктів нафтопереробки, вирощування пшениці, ячменю, кукурудзи, надання послуг транзиту газу. Це ставить нашу країну у невигідні умови в сучасній світовій системі конкурентних відносин. Україна отримувала тимчасово вигоди від зростання цін на чорні метали та залізні руди на зовішніх ринках. Однак, за прогнозами Світового банку до 2015 року світові ціни на більшість товарів, на виробництві та експорті яких Україна сьогодні спеціалізується, кардинально знизяться, що поставить під сумнів прибутковість її експорту і наявний ступінь вигод від ведення міжнародної торгівлі.

3. Чутливим до українських політичних подій був Кремль. В моменти посилення євроінтеграційних прагнень України Росія вдавалась до економічного шантажу: підвищення ціни на газ, офіційні вислови щодо можливості обмеження обсягів постачання газу; жорсткі умови щодо якості, і навіть заборони ввезення українських сільськогосподарських товарів (молочні та м’ясні товари) тощо. Такі заходи, що носили де-факто політичне забарвлення, значно погіршили торговельні взаємовідносини України з Росією, але найбільшої шкоди вони наносили процесу просування України в напрямі європейської економічної інтеграції.

4. На відтягування євроінтеграційних процесів України вплинула економічна політика М. Азарова після приходу до влади «антикризової» більшості. З одного боку, це стосувалось вибору зовнішньоекономічного вектору. Фактично не припиняється кропітка робота Кабміну з уможливлення сценарію створення Євразійського економічного простору (ЄЕП) між Росією, Україною, Білоруссю та Казахстану, де б було закладено на момент підписання Угоди створення єдиної митної території, щоб фактично поставило крапку на європейській економічній інтеграції України до ЄС. Така інтеграція могла б продовжитись теоретично тоді, коли усі країни ЄЕП погодились на формування зони вільної торгівлі з ЄС, а потім погодились акцептувати Єдиний митний тариф ЄС. Але і цього було б не достатньо, оскільки сам Європейський Союз має забажати створити зону вільної торгівлі (чи пізніше митний союз) з усіма членами ЄЕП, в тому числі із неєвропейським Казахстаном. З іншого боку, «антикризова» економічна політика стала фактично продовженням практикування неефективних рецептів минулої епохи, які мають суто кейнсіанське підгрунтя. Як промислова, торгова, так і фіскальна акумуляційна і видаткова політика несуть за собою зростання ролі держави в економічних процесах, відновлення спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, селективного принципу розподілу державних інвестицій, надання податкових пільг, а отже, збільшення корупції. Крім цього, характер фіскальної політики М. Азарова та бажання Партії регіонів отримати контроль за монетарною і валютно-курсовою політикою НБУ з метою реалізації соціальних програм та підтримки традиційних експортерів неминуче вестимуть до інфляційних процесів і викривлень у зовнішній торгівлі, яка буде працювати не на становлення малого і середньго бізнесу, приходу західних транснаціональних компаній і насичення диференційованими товарами і послугами внутрішнього ринку, а до експортної експансії і отримання торгових прибутків великим вітчизняним капіталом та російсько-українськими фінансово-промисловими групами.

В зовнішній торгівлі після Помаранчевої революції не відбувається жодних помітних структурних зрушень, які б сприяли євроінтеграційним процесам України. Продовжує поглиблюватись дивергенція торгових структур нашої країни з країнами ЄС. З огляду на обчислені нами і проранговані за значущістю товарних груп індекси виявленої порівняльної переваги в межах української експортної структури, слід говорити, що продовжує поглиблюватись ресурсний характер міжнародної торгової спеціалізації України. (див. додатки Д та Е).

Українські політичні еліти, що представляли уряди 2005-2007 рр., постійно наголошують на своїх успіхах в економічній сфері. Зокрема, Партія Регіонів пишається, що зростає ВВП в секторах, зростає експорт та зайнятість. БЮТ та «Наша Україна» вказують, що протягом 2005 р. вдалось розпочати суттєве підвищення мінімальної заробітної плати, що зменшувало бідність. Обидві сторони говорять про підвищення продуктивності праці. Проте продуктивність праці в Україні стрімко зростала вже від початку 2000-х рр. Однак, жоден з політиків не вказує чомусь на такий показник, як реальна продуктивність праці в секторах української економіки, яка останнім часом має тенденцію постійно знижуватись внаслідок того, що заробітні плати зростають відносно швидше, ніж продуктивність праці.

Реальна продуктивність праці відображає ступінь конкурентоспроможності секторів і вироблених в них товарів. Якщо цей показник в динаміці зменшується, то вироблена продукція в секторі стає менш конкурентоспроможною за фактором праця (див. таблицю 1). Це є, передусім, наслідком дефіциту ефективного інвестованого капіталу, який би забезпечував кардинальні зрушення у технології виробництва.

Таблиця 1

Показники для пояснення конкурентоспроможності секторів економіки

Продуктивність праці в секторі

=

обсяги виробленої продукції в секторі

/

кількість відпрацьованих людиногодин в секторі.

Продуктивність праці в секторі

=

обсяги виробленої продукції в секторі

/

кількість зайнятих в секторі.

Обсяги виробленої продукції

=

обсяги реалізованої продукції

-

обсяги виробленої продукції на умовах підряду (в т.ч. на основі давальницької сировини на інших підприємствах)

-

обсяги продукції, придбаної для перепродажу

+(-)

запаси готової продукції

+

обсяги продукції, виробленої для власних потреб.

Реальна продуктивність праці в секторі

=

продуктивність праці в секторі

/

заробітна плата в секторі.

Державний комітет статистики України припинив обчислювати показник «Обсяг виробленої продукції» в розрізі КВЕД з 2004 року. Аналогічний показник «Випуск продукції» було передано до відділу «Національні рахунки», де звітність робиться в досить агрегованому вигляді, що не дозволяє зробити грунтовний та більш чіткий аналіз продуктивності праці за секторами. Тому на основі первинних даних Держкомстату ми можемо вийти на приблизний показник обсягу виробленої продукції за 2004-2006 рр.

На основі даних в розрізі КВЕД таблиць 3.1., 3.2, 17.1, 17.2, 18, 5.2, 8, 9 форми «1-Підприємництво» та таблиці 9 форми «1-Баланс» для кола підприємств за основним видом діяльності 1+2 (малі, середні та великі підприємства приватної власності) нами проведено аналіз показника реальної продуктивності праці для пояснення конкурентоспроможності продукції, виробленої секторами економіки України (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Приріст реальної продуктивності праці, % до попереднього періоду

КВЕД

2003

2004

2005

2006

Відхилення від попереднього року

2005

2006

Всього економіка України

6,9

55,1

– 10,2

– 15,9

–

–

А - Сільське господарство,

мисливство, та пов'язані з ним послуги, лісове господарство та пов'язані з ним послуги

– 18,1

– 17,2

– 7,3

– 13,1

–

–

01- Сільське господарство,

мисливство, та пов'язані з ним послуги

– 17,8

– 16,9

– 7,6

– 12,9

–

–

02 – Лісове господарство та пов'язані з ним послуги

– 6,1

– 6,7

2,1

– 5,5

+

–

В 05- Рибне господарство

– 15,2

– 25,4

32,0

– 27,4

+

–

C+D+E - Добувна, обробна промисловість, виробництво електроенергії, розподілення газу та води

5,1

9,8

– 3,4

– 8,1

–

–

C - Добувна промисловість

– 4,6

41,0

– 24,1

– 10,7

–

–

D - Обробна промисловість

7,2

17,5

– 7,8

– 9,9

–

–

Е – Виробництво електроенергії, розподілення газу та води

– 5,9

– 9,5

– 4,0

6,8

–

+

10 – Видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу

– 2,3

–7,8

– 4,5

– 9,9

–

–

11 – Видобування вуглеводнів і допоміжні служби

–29,4

– 4,1

13,9

5,6

+

+

12 – Видобування уранової руди

31,4

– 19,9

– 17,1

4,5

–

+

13 – Видобування металевих руд

7,9

19,9

11,6

– 18,1

+

–

14 – Інші галузі добувної промисловості

– 0,8

0,4

11,1

2,7

+

+

15 – Харчова промисловість

– 1,8

10,3

5,1

– 22,1

+

–

16 – Тютюнова промисловість

4,8

– 6,9

18,1

– 12,1

+

–

17 – Текстильна промисловість

3,2

17,0

– 30,2

– 9,0

–

–

18 – Виробництво готового одягу

– 4,5

– 9,4

– 7,6

– 9,9

–

–

19 – Виробництва шкіри та шкіряного взуття

– 13,6

– 8,7

– 18,4

13,4

–

+

20 – Оброблення деревини та виробництва виробів з деревини

5,4

5,2

4,0

– 8,0

+

–

21 – Виробництво паперу та картону

14,8

9,9

– 1,8

– 6,1

–

–

22 – Видавнича справа, поліграфічна промисловість, відтворення друкованих матеріалів

8,8

3,4

– 2,8

– 12,0

–

–

23 – Вироблення коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива

15,0

30,1

– 6,5

– 12,7

–

–

24 – Хімічне виробництво

15,2

3,1

– 8,6

– 9,4

–

–

25 – Гумова та пластмасова промисловість

0,1

15,5

18,8

– 1,5

+

–

26 – Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

0,3

2,5

9,6

– 7,9

+

–

27 – Металургія

7,7

40,1

– 15,5

– 1,6

–

–

28 – Оброблення металу

5,5

42,7

– 10,9

– 9,7

–

–

29 – Виробництво машин та устаткування

– 1,4

– 5,4

2,7

– 18,7

+

–

30 – Виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин

– 23,7

36,4

– 27,3

– 21,0

–

–

31 – Виробництво електричних машин та апаратури

5,9

70,3

– 39,8

– 1,5

–

–

32 – Виробництво устатування для радіо, телебачення та зв'язку

– 5,9

3,3

– 25,2

– 36,1

–

–

33 – Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів та годинників

8,5

38,6

– 30,2

– 12,3

–

–

34 – Виробництво автомобілів

68,4

36,2

16,9

– 2,8

+

–

35 – Виробництво іншого устаткування

21,4

6,8

7,3

– 14,3

+

–

36 – Виробництво меблів, інші види виробництва

10,3

– 1,4

8,6

– 7,2

+

–

37 – Оброблення відходів

– 10,1

6,1

14,4

– 29,0

+

–

40 – Виробництво електроенергії

– 5,5

– 9,6

– 3,5

8,7

–

+

41 – Розподілення газу та води

– 9,2

– 3,3

– 7,8

– 12,5

–

–

Розраховано автором на основі статистичних даних Державного комітету статистики України.

Можна бачити, що практично в усіх секторах української економіки існує тенденція зменшення реальної продуктивності праці, що вказує на втрату конкурентоспроможності продукції по фактору праця, а отже, зменшення за цим фактором виробництва фактичної порівняльної переваги у міжнародній торгівлі та зменшення схильності до вкладання прямих іноземних інвестицій в економіку України вертикальними транснаціональними корпораціями.

Підсумовуючи все вищевказане, слід говорити про те, що позитивні структурні зрушення у зовнішній торгівлі України практично не відбуваються. Не дивлячись на існуючий потенціал вигідних можливостей для розвитку зовнішньої торгівлі та приходу прямих іноземних інвестицій в Україну, економічний прорив в найближчій перспективі, на жаль, буде гальмуватись через такі проблеми: стійку схильність економічної системи до корупції; невизначеність зовнішньоекономічного вектора; постійно зростаючі ціни на природний газ, а отже, подорожчання процесів проміжного виробництва; деградацію існуючої інфраструктури; знос та ліквідацію нагромаджених в минулому значних основних фондів, які треба буде хоча б відновлювати для компенсації втраченого; у зв’язку з популістською державною економічною політикою, що базуватиметься на соціальному спрямуванні та економічному протекціонізмі. Остання буде в найближчий час притаманна для будь-якої української влади, метою якої сьогодні є недопущення втрати електорату і поствиборчої підтримки, як з боку вітчизняного бізнесу, так і з боку переважної частини малозабезпеченого населення, які є досить чутливими до структурних змін. Однак, об’єктивні умови економічної глобалізації та зовнішні чинники змусять Україну визначитись в системі конкурентних відносин, поставлять зрештою українських політиків перед фактом проведення комплексної лібералізації економіки і радикальних реформ у виробничо-торгових відносинах, що забезпечить нашій країні певне місце і призначення в світовому господарстві. А от чи буде воно оптимальним, чи ні – покаже час.

Додаток А

Економічна свобода охоплює всі свободи і права у виробництві, розподілі або споживанні товарів і послуг. Найвищою формою економічної свободи є абсолютне право власності, повна реалізація вільного руху товарів і послуг, робочої сили, капіталу і абсолютна відсутність примусу або обмежень економічної свободи, що через формування відповідних рамкових умов має забезпечуватись державою. Однак, повинен існувати певний мінімальний примус держави, необхідний для захисту прав і свобод громадян, для сприяння розвитку громадянського суспільства та для недопущення свавільного і непропорційного розподілу суспільного продукту, отриманого від офіційної економічної та пов’язаної з нею діяльності кожним окремим індивідумом.

Міжнародна методологія вимірювання економічної свободи визначає таких 10 інституційних характеристик:

Бізнесова свобода є показником, який вимірює, наскільки вільно підприємці можуть розпочинати бізнес, отримувати ліцензії та наскільки просто закрити бізнес. Перешкоди щодо цих трьох компонентів стримують ділову, в тому числі інвестиційну активність.

Торгова свобода означає, наскільки імпортери та експортери підпадають під державну торговельну політику в своїй країні та країнах-торговельних партнерах. Тарифи є первинною перешкодою вільній торгівлі, однак нетарифні бар’єри (квоти, бюрократичні затримки, відносно висока ставка ПДВ на імпорт) створюють не менші проблеми. Світова організація торгівлі сприяє створенню глобального вільного торгового простору. Між прямими іноземними інвестиціями та міжнародною торгівлею (як імпортом, так і експортом) часто існує комплементарний зв'язок. Тому торговий протекціонізм з боку держави може гальмувати інвестиційну та зовнішньоторгову активність.

Фіскальна свобода передбачає оптимальні для ведення бізнеса ставки податків, зокрема податку на доходи з фізичних осіб, прибуткового податку (податку з корпорацій), в контексті стабільності і ліберальності системи оподаткування. Для одних груп бізнесу стає вигідним селективна державна фіскальна політика, інші ж вбачають ефективність у принципі загальної недискримінації і однакових умов для всіх суб’єктів оподаткування. В сучасному глобальному світі країни з умовами для ведення офшорного бізнесу мають конкурентну перевагу для руху та нагромадження капіталу.

Свобода економіки від уряду означає, наскільки економіка залежить від державних закупок (трансфертів, виробничих та експортних субсидій) та урядових вказівок (державний капіталізм кейнсіанського зразка), наскільки бізнес пов’язаний з урядом, а також наскільки уряд може привласнювати доходи державних підприємств для своїх цілей. Високий ступінь впливу урядових рішень на економічні процеси веде часто до дискримінації багатьох інвесторів.

Монетарна свобода означає прагнення центрального банку та уряду забезпечувати цінову стабільність через застосування ефективного комплексу грошової, кредитної (в т.ч. облікової), валютної політики та регулювання банківських резервів, який сприятиме впевненості суб’єктів бізнесу в утримуванні загальноекономічної стабільності в країні. Даний інституційний показник враховує ступінь незалежності центрального банку від уряду. Важливим також є ступінь втручання держави в механізм ціноутворення на ресурси, фактори виробництва та товари. Відсутність державного втручання у ціновий механізм на мікро- чи мезорівні є ідеальною державною політикою для забезпечення вільного ринку, руху капіталу.

Інвестиційна свобода є показником, що вимірює ступінь можливостей для входження іноземних інвестицій в країну, які сприять на сучасному етапі економічному піднесенню та збільшують загальну економічну свободу країн. Транснаціональні корпорації є основними носіями прямих та фінансових іноземних інвестицій в країни, рушіями міжнародної торгівлі. Вони зацікавлені в забезпеченні в країнах-реципієнтах максимальної інвестиційної та торгової свободи, зменшення явних та неявних механізмів дискримінування з боку урядів країн-реципієнтів на користь вітчизняного капіталу.

Фінансова свобода передбачає ступінь відкритості фінансової та банківської системи в глобальному просторі. Ускладнене державне регулювання фінансового та банківського сектору, в тому числі стосовно вільного міжнародного руху капіталу зменшує можливості суб’єктів бізнесу при здійсненні міжнародних внутрішньофірмових трансфертів та інвестиційної діяльності і обмежує їхню економічну свободу.

Права власності бізнесу захищені кращим чином тоді, коли в країні земля є товаром, коли відсутня можливість проведення державою експропріації, недобросовісної реприватизації, політичну боротьбу з провокуванням рейдерства, непрозорих аукціонів під час приватизації та інш. Врегульоване чітке законодавство зі забезпечення прав власності, зокрема захисту прав інтелектуальної власності, непідкупна система судочинства є визначальними компонентами у вимірюванні цього інституційного показника.

Свобода від корупції є показником, що показує ступінь залежності бізнесу від корупційних схем: «бізнес-уряд», «бізнес-законодавчий орган», «бізнес-місцеві органи влади», «бізнес-державні інститути», «бізнес-бізнес», «бізнес-працівник», «працівник-державні інститути». Тіньові, в т.ч. кримінальні та неформальні схеми ведення бізнесу є компонентою даного показника.

Свобода фактору праця вважається індикатором ступеню свободи використання бізнесом робочої сили. До обмежень, що звужують цю свободу, є мінімальна заробітна плата, яка встановлюється урядом або законодавчим органом країни, законодавство по недопущенню звільнення працівників, встановлені на законодавчому рівні умови найму працівників, нормування робочих годин, вплив профспілок на умови праці та погодинної оплати.

Додаток Б

Таблиця 3

Індекс економічної свободи в світі та Україні

2007 ранг

країна

Індекс економічної свободи 2007

Бізнесова свобода

Торгова свобода

Фіскальна свобода

Свобода економіки від уряду

Монетарна свобода

Свобода інвестування

Фінансова свобода

Права власності

Свобода від корупції

Свобода фактору праця

1

Гонконг

89,29

88,3

80,0

95,3

91,6

91,1

90

90

90

83

93,6

2

Сінгапур

85,65

94,6

80,0

93,0

86,2

89,5

80

50

90

94

99,3

3

Австралія

82,69

91,7

73,8

75,4

70,1

84,8

70

90

90

88

93,1

4

США

81,98

94,5

76,6

79,4

67,5

83,8

80

80

90

76

92,1

5

Нова Зеландія

81,59

93,7

74,0

74,2

63,6

84,5

70

80

90

96

89,9

6

Великобританія

81,55

92,1

76,6

74,6

54,2

79,3

90

90

90

86

82,7

7

Ірландія

81,31

92,8

76,6

81,1

73,1

85,1

90

90

90

74

60,4

8

Люксембург

79,31

90,0

76,6

75,4

55,9

80,2

90

80

90

85

70,0

9

Швейцарія

79,05

83,3

77,0

78,6

68,6

83,6

70

70

90

91

78,4

10

Канада

78,72

96,1

78,2

83,9

61,8

80,6

60

70

90

84

82,7

11

Чілі

78,29

68,9

72,4

85,7

87,6

79,9

70

70

90

73

85,3

12

Естонія

78,13

80,0

76,6

89,7

66,8

83,0

90

90

90

64

51,2

13

Данія

77,56

95,3

76,6

55,2

32,1

86,8

80

90

90

95

74,7

14

Нідерланди

77,08

88,3

76,6

65,8

47,8

87,0

90

80

90

86

59,2

15

Ісландія

77,06

94,1

74,0

82,4

50,3

82,9

60

70

90

97

69,9

16

Фінляндія

76,55

95,3

76,6

75,4

39,0

89,7

70

80

90

96

53,4

17

Бельгія

74,53

90,8

76,6

62,2

41,2

80,0

90

80

80

74

70,5

18

Японія

73,57

94,3

75,2

80,6

67,2

92,0

60

50

70

73

73,4

19

Німеччина

73,52

88,2

76,6

74,3

48,0

81,5

90

50

90

82

54,6

20

Кіпр

73,10

70,0

76,6

87,8

54,9

84,7

70

70

90

57

70,0

21

Швеція

72,59

95,0

76,6

53,6

31,5

85,2

80

70

90

92

52,0

22

Литва

72,00

86,4

76,6

91,0

76,6

81,2

70

80

50

48

60,1

27

Іспанія

70,87

77,1

76,6

70,1

63,6

78,6

70

80

70

70

52,7

31

Чехія

69,68

61,2

76,6

79,9

52,7

86,2

70

80

70

43

77,2

32

Арменія

69,43

84,5

75,6

93,1

91,6

79,7

60

70

30

29

80,9

35

Грузія

68,70

78,9

61,8

94,2

91,3

77,9

60

70

30

23

99,9

40

Словаччина

68,37

71,1

76,6

93,0

60,8

76,7

70

80

50

43

62,5

41

Латвія

68,21

76,8

76,6

89,3

69,2

74,1

70

70

50

42

64,1

44

Угорщина

66,15

71,2

76,6

79,2

41,8

76,7

70

60

70

50

66,1

58

Словенія

63,60

74,2

76,6

69,7

56,8

79,0

70

50

50

61

48,7

60

Італія

63,36

73,7

76,6

68,5

46,4

80,8

70

60

50

50

57,6

62

Болгарія

62,17

66,9

60,8

91,3

65,6

75,7

60

60

30

40

71,5

67

Румунія

61,26

70,9

74,0

91,7

74,9

69,7

50

60

30

30

61,4

75

Казахстан

60,35

66,5

64,2

87,6

85,9

72,9

30

60

30

26

80,5

81

Молдова

59,47

70,0

74,4

90,4

71,7

68,0

30

50

50

29

61,2

87

Польща

58,77

56,1

76,6

79,1

55,3

80,3

50

50

50

34

56,2

94

Греція

57,65

70,2

76,6

74,5

45,3

78,3

50

40

50

43

48,5

119

Китай

54,02

54,9

68,0

77,7

88,6

75,5

30

30

20

32

63,5

120

Росія

54,01

66,6

62,6

86,3

71,6

62,8

30

40

30

24

66,2

125

Україна

53,35

54,0

72,2

89,1

61,9

68,4

30

50

30

26

51,8

145

Білорусь

47,36

54,5

62,2

87,9

66,9

61,4

20

10

20

26

64,7

150

Іран

43,13

54,9

50,4

84,8

59,8

61,3

10

10

10

29

61,2

152

Туркменістан

42,54

30,0

74,2

94,4

82,9

65,9

10

10

10

18

30,0

154

Зімбабве

35,81

42,9

42,6

79,5

83,9

-

10

20

10

26

43,2

156

Куба

29,68

10,0

60,2

62,8

10

65,8

10

10

10

38

20,0

157

Північна Корея

3,00

-

-

-

-

-

10

-

10

10

-

Джерело: www.heritage.org/Index

Додаток В

Таблиця 4

Динаміка індексу економічної свободи трансформаційних країн.

роки

країни

‘95

‘96

‘97

‘98

‘99

‘00

‘01

‘02

‘03

‘04

‘05

‘06

‘07

Естонія

65.2

67.4

71.2

72.6

75.8

74.2

79.0

79.5

79.4

79.0

76.6

75.9

78.1

Литва

*

47.4

56.3

60.9

62.8

63.3

65.7

67.2

68.2

70.9

69.5

73.0

72.0

Чехія

71.8

72.1

70.4

68.9

72.3

71.6

70.9

66.6

67.2

66.8

66.6

70.0

69.7

Вірменія

*

38.9

43.0

48.7

55.7

62.4

65.7

67.0

67.0

67.7

67.7

74.6

69.4

Грузія

*

40.1

42.8

44.8

49.3

51.1

53.7

51.1

53.3

56.2

55.6

64.8

68.7

Словаччина

58.9

55.3

53.5

53.5

51.6

52.7

60.1

59.6

59.2

64.2

64.7

69.2

68.4

Латвія

*

54.6

61.9

62.4

63.3

63.0

64.9

64.3

65.0

66.2

63.0

69.2

68.2

Угорщина

58.2

58.9

58.4

58.8

59.8

66.4

67.3

64.6

63.3

63.1

63.4

67.1

66.2

Словенія

*

46.3

53.5

58.6

59.2

56.2

59.2

56.2

58.6

62.2

60.9

63.5

63.6

Болгарія

47.8

48.2

47.2

47.2

45.0

50.4

52.7

55.9

55.6

57.1

59.9

64.3

62.2

Румунія

42.9

47.7

52.1

55.7

53.1

55.3

48.3

46.0

47.7

48.4

50.8

58.9

61.3

Казахстан

*

*

*

39.1

44.8

47.5

48.1

50.2

50.0

47.3

51.1

61.2

60.4

Молдова

33.0

50.1

46.6

51.4

54.0

58.1

51.0

55.1

57.5

54.8

55.1

59.6

59.5

Азербайджан

*

27.2

31.7

40.7

44.9

47.1

47.5

51.0

51.3

49.9

52.5

54.0

55.4

Росія

49.7

49.6

45.9

50.9

52.9

50.1

48.0

47.3

49.1

51.1

50.1

54.3

54.0

Україна

33.7

34.5

40.6

39.7

42.9

47.4

46.1

45.4

49.7

51.8

53.7

55.5

53.3

Білорусь

41.2

41.7

40.8

37.9

35.3

37.8

34.1

37.8

33.9

41.6

45.3

48.5

47.4

Туркменістан

*

*

*

33.6

34.7

36.8

40.9

41.3

47.0

46.2

43.7

43.9

42.5

Джерело: www.heritage.org/Index

Додаток Г

Таблиця 5

Ступінь торгової свободи країн в контексті середньозваженого тарифу на імпортні товари та нетарифних бар’єрів.

ранг

Країна

Середньозважений

тариф на імпортні

товари

Нетарифні бар’єри

78,2

Канада

0,9%

Обтяжуючі нетарифні бар’єри, обмеження імпорту сільськогосподарських та телекомунікаційних товарів, обтяжуючі процедури захисту прав власності

76,6

США

1,7%

Тарифи, інші ніж квоти, антидемпінгові процедури, компенсаторні збори, експортний контроль, обмеження щодо імпорту послуг, програми сприяння експорту

76,6

Бельгія*

1,7%

76,6

Люксембург*

1,7%

76,6

Данія*

1,7%

76,6

Великобританія*

1,7%

76,6

Австрія*

1,7%

76,6

Чехія*

1,7%

76,6

Естонія*

1,7%

76,6

Латвія*

1,7%

76,6

Швеція*

1,7%

Санітарні та фітосанітарні норми, впроваджені правила регулювання інтелектуальної власності

76,6

Нідерланди*

1,7%

Регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних товарів

76,6

Франція*

1,7%

Додаткові стандарти та квоти на певні види торгових товарів поза нормами ЄС

76,6

Німеччина*

1,7%

Додаткові стандарти та квоти на певні види торгових товарів поза нормами ЄС. Бюрократичні та регуляторні процедури можуть бути досить складними

76,6

Іспанія*

1,7%

Регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних продуктів, бар’єри у торгівлі послугами, регулювання інтелектуальної власності.

76,6

Фінляндія*

1,7%

Обмеження імпорту фармацевтичних товарів та послуг

76,6

Греція*

1,7%

Регуляторні та бюрократичні процедури можуть бути ускладненими, прояви корупції.

76,6

Португалія*

1,7%

Складне регулювання імпорту фармацевтичних товарів, нетранспарентне державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності

76,6

Словенія*

1,7%

Ускладнені норми для імпорту фармацевтичних товарів, нетранспарентне державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності

76,6

Словаччина*

1,7%

Слабкий захист прав інтелектуальної власності, нетранспарентні і складні державні регуляторні процедури, корупція

76,6

Угорщина*

1,7%

Обмежуюче регулювання імпорту біотехнологій для харчових товарів і кормових.

76,6

Литва*

1,7%

Обмежуюче регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних продуктів, обтяжуючий державний супровід зовнішньоекономічної діяльності, слабке запровадження захисту прав власності.

76,6

Польща*

1,7%

Нетранспарентне регулювання імпорту фармацевтичних товарів

76,6

Румунія*

1,7%

Корупція на митниці

76

Туреччина

2%

Заборонні тарифи на сільськогосподарську продукцію та харчові товари, значні податки та збори на імпорт, експортні субсидії та програми сприяння експорту, ліцензування імпорту, нетранспарентні і складні стандарти і норми, корупція,

75,6

Вірменія

2,2%

Слабке митне законодавство

75,2

Японія

2,4%

Нетранспарентне регулювання зовнішньої торгівлі, імпортні обмеження, заборони імпорта, обмежуючі санітарні та фітосанітарні норми, обмеження по входженню на ринок послуг та сільськогосподарської продукції, сільськогосподарські субсидії, складна тарифна сітка торгових квот

74,4

Молдова

2,8%

Обтяжуючі та обмежуючі митні процедури, корупція, обмежуюче регулювання, експортні обмеження

74,2

Туркменістан

2,9%

Заборонні тарифи на імпорт сільськогосподарських та харчових товарів, податки та збори на імпорт, експорті заборони, бюрократичні та корупційні митні процедури.

72,2

Україна

3,9%

Імпорті податки та збори, ліцензування імпорту, обмежуючі санітарні та фітосанітарні норми, експорті субсидії, ускладнені торгові стандарти та процес сертифікації продукції, слабкий захист прав інтелектуальної власності.

68,2

Узбекістан

5,9%

Дискримінаційні податки та збори на імпорт, імпортні ліцензії, валютний контроль, нетранспарентні та обтяжуючі стандарти та сертифікація, експортні субсидії, бар’єри на імпорт послуг, слабке запровадження захисту прав власності, неефективні митні процедури.

68

Китай

6%

Квоти, заборона імпорту деяких товарів, складні регуляторні та ліцензійні норми, експортні податки, санітарні та фітосанітарні норми, захист інтелектуальної власності. З’явились імпульси до лібералізації зовнішньої торгівлі в межах участі в СОТ.

67,6

Азербайджан

6,2%

Автократичне митне адміністрування, слабко визначені на законодавчому рівні правила застосування нетарифних обмежень, експортні субсидії та корупція.

64,2

Південна Корея

7,9%

Заборонні тарифи, нетранспарентне і обмежуюче регулювання і стандарти, імпорті обмеження, податки на імпорт, експортні субсидії, обмеження входження на ринок послуг.

64,2

Казахстан

7,9%

Обмежуючі та нетранспарентні обмежуючі регулювання і стандарти, обмеження входження на ринок послуг, тіньове державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності, корупція на митниці. З’явились імпульси держави щодо лібералізації зовнішньої торгівлі.

62,6

Росія

8,7%

Заборонні тарифи, квоти, дискримінаційні і заборонні податки, збори, нетранспарентне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дискримінаційне ліцензування, складний процес регістрації та сертифікації, слабкий захист прав інтелектуальної власності.

62,2

Білорусь

8,9%

Екстенсивні імпортні ліцензії і квоти

61,8

Грузія

9,1%

Нетарифні бар’єри, вклячаючи субсидії на експорт сільськогосподарських товарів, неефективні та корупційні митні процедури. В 2007 р. буде досягнуто значного прогресу в напрямі лібералізації зовнішньої торівлі в контексті членства в СОТ.

* Субсидії у промисловості та сільському господарстві, регуляторні та ліцензійні обмеження, обмеження для входження товарів на Спільний ринок ЄС. Ставки середньозваженого середнього тарифу на імпорт застосовується країнами ЄС щодо третіх країн. В межах ЄС митні тарифи відсутні.

Джерело: www.heritage.org

Додаток Д

Таблиця 6

Міжнародна торгова спеціалізація та індекс виявленої порівняльної переваги (індекс RCA) України в її загальній торговій структурі стосовно країн світу *

код

Товарні групи SITC (Rev.3)

1997

1998

1999

2000

2002

2006

Відхилення між до- і пост-по-маран-

чевим періо-дами

Частка

експорту

групи в загальн.

експорті

України, % (2006)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Виявлені порівняльні переваги

.672

"ливарні форми (злитки) та напівфабрикати з заліза або сталі"

34,644

35,626

49,988

47,322

46,287

54,68

+

11,37

.673

"штабове прокатне залізо"

45,000

45,383

42,461

42,501

38,431

44,60

+

9,27

.676

"залізні і стальні дріт, арматура, кутовий прокат, профілі (включаючи шпунтову стінку)"

38,062

36,019

37,093

39,010

32,386

37,44

+

8,02

.679

"стальні або залізні труби, пустотілі профілі та трубопровідна арматура"

23,935

16,355

12,613

-34,865

10,007

23,08

++

4,96

.421

"нелетучі рідкі рослинні жири, масла"

3,538

4,115

4,439

7,913

9,371

12,07

+

2,44

.791

"залізничні вагони, обладнанння"

1,356

1,019

0,592

1,392

6,267

11,67

+

2,75

.562

"добрива, крім тих, що відносяться до групи 272 "

14,173

12,319

12,201

13,719

9,768

10,63

+

2,59

.671

"чавун, дзеркальний чавун, губчате залізо, залізні або стальні гранули, порошки та залізосплави"

15,833

20,373

17,689

16,594

13,404

10,44

-

2,99

.281

"залізна руда та збагачені продукти"

13,493

12,337

8,271

7,434

7,418

9,47

+

2,09

.041

"пшениця, меслін"

1,940

8,107

16,284

-2,046

19,012

7,71

-

1,55

.043

"неочищений ячмінь"

1,689

1,516

3,442

2,661

6,419

7,29

+

1,48

.522

"неорганічні хімічні елементи, оксиди та галогенні солі"

8,251

8,768

7,749

7,348

4,616

5,90

+

1,49

.675

"листова легована сталь"

н

н

н

н

н

3,97

!

1,18

.351

"електричний струм"

1,379

0,297

2,824

2,971

1,904

3,65

+

0,73

.714

"неелектричні двигуни та мотори (крім тих, що відносяться до груп 712, 713, 718) та частини до них"

2,447

4,476

2,369

3,533

5,511

3,30

-

0,81

.511

"вуглеводні, хімічні похідні сполуки"

2,890

1,881

0,705

1,346

2,713

3,26

+

0,95

.248

"деревина первинної обробки"

0,128

0,905

2,458

3,800

4,382

3,16

-

0,67

.842

"нетрикотажний і нев’язаний одяг для жінок та дівчат"

6,087

8,265

7,717

6,820

6,536

2,97

-

0,72

.222

"зерна олійних культур та плодів"

7,356

7,142

3,941

4,598

0,154

2,85

+

0,71

.282

"залізні відходи та скрап; браковані злитки з заліза і сталі, що піддаються переплавленню"

7,459

12,477

13,281

14,723

8,854

2,72

-

0,55

.112

"алкогольні напої"

н

н

н

-2,643

-0,028

2,59

!

0,82

.611

"шкіра"

н

н

н

0,00

0,00

2,4

!

0,67

.792

"вироби літакобудування та космічна літальна техніка, частини до них"

0,454

5,356

3,816

4,053

2,387

2,52

+

0,62

.684

"алюміній"

4,455

6,717

12,442

12,694

6,103

2,40

-

0,95

.793

"кораблі, пароплави, лодки, інш."

2,989

7,185

3,575

1,138

2,795

2,26

-

0,49

.841

"нетрикотажний та не в’язаний одяг для чоловіків та хлопчиків"

2,382

3,120

3,266

3,409

3,203

2,19

-

0,56

.073

"шоколад та інші харчові продукти, що містять какао"

-0,041

-0,042

0,329

1,588

2,772

2,15

+

0,65

.771

"обладнання для передачі електроенергії"

н

н

н

н

н

2,00

!

0,64

.044

"кукурудза"

н

н

н

н

н

1,94

!

0,46

.285

"алюмінієва руда і збагачені продукти (включаючи окис алюмінію) "

3,860

3,498

3,273

4,595

1,249

1,84

+

0,85

.011

"яловичина свіжа, охолоджена, заморожена"

8,002

5,815

6,668

5,939

5,596

0,24

-

0,95

.682

"мідь"

-1,089

-1,006

1,155

3,005

1,705

1,25

-

0,67

Відсутність виявленої порівняльної переваги

.343

"природний газ"

-148,73

-123,06

-135,44

-102,46

-100,41

-52,62

+

10,59

.333

"масла на нафтовій основі і масла, що отримуються з бітумінозних мінералів , сира нафта"

-30,688

-37,091

-31,573

-34,036

-69,832

-47,79

-

9,78

.781

"легкові автомобілі та пасажирський автомобільний транспорт, крім автобусів"

-6,474

-7,034

-9,320

-5,281

-13,933

-20,87

+

4,89

.784

"трактори, автомашини та частини до них"

-0,101

-4,199

-0,359

-1,216

-3,219

-15,82

+

3,49

.542

"медикаменти, антибіотики, гормони та інші"

-9,065

-7,840

-7,903

-6,137

-9,85

-12,12

+

2,65

.764

"телекомунікаційне обладнання, частини до нього"

-3,02

-5,26

-2,7

-3,04

-5,197

-7,06

+

1,94

.321

"неагломероване вугілля"

-7,921

-10,616

-5,886

-6,283

-3,377

-5,77

+

1,69

.334

"мінеральні та масла, отримані з бітумінозних мінералів (інших, ніж сира нафта)"

-31,552

-21,552

-22,497

-29,770

20,267

-5,34

-

5,42

.782

"мотори для транспорту по перевезенню товарів, транспорт для перевезення товарів"

н

н

н

н

н

-4,86

!

1,20

.728

"інше обладнання і обладнання для спеціальних секторів виробництва, частини до нього"

0,185

-0,973

-4,190

-1,861

-2,905

-3,374

+

1,17

.553

"косметика, духи, одеколони"

-2,018

-1,769

-1,928

-1,324

-3,264

-4,11

+

0,98

.713

"двигуни внутрішнього згорання"

н

н

н

н

н

-3,81

! +

0,94

.574

"поліацеталі, інші поліефіри та інші епоксидні полімери"

н

н

н

н

н

-3,79

! +

0,81

.718

"енергетичне обладнання та частини до нього"

-4,079

-2,751

-3,683

-7,289

-3,037

-3,78

+

0,89

.034

"риба свіжа чи заморожена"

н

н

н

н

н

-3,54

!+

0,73

.775

" побутове електричне та неелектричне обладання"

н

н

н

н

н

-3,40

+

1,08

.721

"сільськогосподарські машини, комбайни"

-8,029

-5,796

-1,154

-0,707

-2,558

-3,28

+

0,89

.641

"папір, картон"

-2,706

-3,203

-2,338

-2,001

-6,322

-3,12

+

1,58

.741

"нагріваюче та охолоджуюче обладнання та частини до нього"

н

н

н

н

н

-3,20

!+

1,02

.745

"неелектричне устаткування, механічна апаратура"

н

н

н

н

н

-3,07

!

0,68

“-“ в стовпчику 9– зменшення виявленої порівняльної переваги або зменшення індексу відсутності виявленої порівняльної переваги

“+” в стовпчику 9– зростання виявленої порівняльної переваги або зростання індексу відсутності виявленої порівняльної переваги

“!” в стовпчику 9 – зміна напрямку індексу виявленої порівняльної переваги (від наявності виявленої порівняльної переваги до її відсутності і навпаки) або виникнення виявленої переваги чи поглиблення її відсутності.

“н” - критично низькі рівні виявленої порівняльної переваги або її відсутності.

* Розраховано автором на основі статистичних даних Комітету Торгівлі ООН

Додаток E

Таблиця 7

Міжнародна торгова спеціалізація та індекс виявленої порівняльної переваги (індекс RCA) України в її загальній торговій структурі стосовно країн євро інтеграційного простору ( з 2007 р. ЄС-27 1) за 2002 та 2006 рр.*

код

Товарні групи SITC (Rev.3)

2002

2006

Відхилен-ня між до- і постпо-маран-

чевим періодами

Частка

експорту

групи в загальн.

експорті

України з ЄС-27, % (2006)

1

2

3

4

5

6

Виявлені порівняльні переваги

.672

"ливарні форми (злитки) та напівфабрикати з заліза або сталі"

23,001

56,44

+

11,52

.334

"мінеральні масла та масла, отримані з бітумінозних мінералів (інших, ніж сира нафта)"

50,20

33,84

-

9,74

.671

"чавун, дзеркальний чавун, губчате залізо, залізні або стальні гранули, порошки та залізосплави"

19,19

25,46

+

5,3

.281

"залізна руда, залізні збагачені продукти"

27,31

24,74

-

5,05

.676

"залізні і стальні дріт, арматура, кутовий прокат, профілі (включаючи шпунтову стінку) "

16,69

23,14

+

5,06

.673

"штабове прокатне залізо"

14,23

20,84

-

4,3

.421

"нелетучі рідкі рослинні жири, масла"

7,59

18,73

-

3,8

.511

"вуглеводні, хімічні похідні сполуки"

5,76

11,62

+

2,78

.679

"стальні або залізні труби, пустотілі профілі та трубопровідна арматура"

3,11

10,52

+

2,52

.842

"нетрикотажний і нев’язаний одяг для жінок та дівчат"

15,25

10,11

-

2,12

.248

"деревина первинної обробки"

11,63

8,36

-

1,73

.841

"нетрикотажний та нев’язаний одяг для чоловіків та хлопчиків"

8,72

8,33

-

1,72

.611

"шкіра"

4,18

8,03

+

1,96

.222

"зерна олійних культур та плодів"

0,86

7,19

+

1,55

.351

"електричний струм"

4,51

6,68

-

1,36

.682

"мідь"

3,14

6,04

+

1,47

.041

"пшениця, меслін"

28,02

5,58

!

1,14

.793

"кораблі, пароплави, лодки, інш. "

4,82

5,3

+

1,10

.321

"неагломероване вугілля"

2,68

4,33

!

0,96

.845

"інший одяг, не названий"

5,21

4,27

+

0,97

.689

"інші незалізні первинні метали, не названі"

2,598

4,17

+

0,87

.773

"устаткування для постачання електроенергії, інше"

-

4,09

!

1,85

.684

"алюміній"

8,693

3,75

-

1,45

.278

"інші сирі мінерали"

2,687

3,29

+

0,99

.851

"взуття"

3,777

3,15

-

0,81

.678

"залізний і стальний дріт"

-

2,96

!

0,67

.247

"деревина-сирець, чотирьохкантний"

3,169

2,92

+

0,6

.562

"добрива, крім тих, що відносяться до групи 272"

2,526

2,71

+

0,6

.058

"консервовані фрукти"

-

2,58

!

0,58

Відсутність виявленої порівняльної переваги

.781

"легкові автомобілі та пасажирський автомобільний транспорт, крім автобусів"

-22,454

-29,28

+

.542

"медикаменти, антибіотики, гормони та інші"

-25,303

-25,68

+

.784

"трактори, автомашини та частини до них"

-6,062

-21,71

+

.764

"телекомунікаційне обладнання, частини до нього (включаючи телефонні лінії)"

-15,724

-14,84

-

.641

"папір, картон"

-22,544

-13,57

-

.728

"інше обладнання і обладнання для спеціальних секторів виробництва, частини до нього"

-10,214

-11,31

+

.741

"промислове теплове та охолоджуюче устаткування"

-7,935

-8,99

+

.745

"неелектричне устаткування, інше"

-10,391

-7,51

-

.582

"пластмасові плити, пластмасова плівка"

-7,738

-7,04

+

.772

"електричне комутаційно-релейне обладнання"

-2,24

-5,91

+

.744

"обладнання механічного управління"

-3,539

-5,50

+

.642

"вироби з паперової маси,паперу і картону"

-10,16

-5,50

+

.743

"фільтри, газові насоси"

-3,411

-5,24

+

.893

"інші вироби з пластмас"

-6,962

-5,24

-

.782

"спеціальні транспортні засоби, транспортні засоби для перевезення товарів, у сфері послуг"

-3,82

-5,23

+

.874

"вимірювальне і контрольно-вимірювальне обладнання"

-2,43

-4,64

+

.783

" інші транспортні засоби, не названі"

-4,53

-4,56

+

.098

"харчові продукти, не названі"

-4,931

-4,50

-

.591

"хімічні препарати для домашнього вжитку і садівництва"

-6,727

-4,41

-

.541

"фармацевтичні вироби, крім медикаментів"

-4,886

-4,3

+

.575

"пластмаси, первинні форми пластмаси"

-3,518

-4,28

+

1 – Для обчислення індексу виявленої порівняльної переваги (RCA) та чистого експорту української економіки в євроінтеграційному просторі нами залучено в аналіз традиційні країни ЄС-15 та 12 нових країн- членів ЄС.

“-“ в стопбчику 5 – зменшення виявленої порівняльної переваги або зменшення індексу відсутності виявленої порівняльної переваги

“+” в стопбчику 5– зростання виявленої порівняльної переваги або зростання індексу відсутності виявленої порівняльної переваги

“!” в стовпчику 5 – зміна напрямку індексу виявленої порівняльної переваги (від наявності виявленої порівняльної переваги до її відсутності і навпаки).

* Розраховано автором на основі даних Комітету Торгівлі ООН

ЛІТЕРАТУРА

  1. Kane, Tim, Holmes K.R., O’Grady M. A. 2007 Index of Economic Freedom. – The Heritage Foundation & The Wall Street Journal. – 2007.– 408 p. – www.heritage.org/Index.

  2. Johann Graf Lambsdorff. Corruption Perceptions Index 2006. – University of Passau. – 2007. – http://www.transparency.org/

  3. Перспективи поглибленої вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною. – Центр європейських політичних досліджень (CEPS), Брюссель, Інститут світової економіки (IfW), Кіль, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), Київ 2005/2006. (Звіт підготовлено на виконання контракту 2005/S 89-085795 Генерального директорату з питань торгівлі Європейської Комісії щодо економічної можливості, основних економічних наслідків угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Україною).

  4. Understanding the WTO. – World Trade Organization. – 3rd edition Previously published as “Trading into the Future” September 2003, revised October 2005, Geneva. – 2005. – 116 p.

  5. www.wto.org

  6. International Trade Centre UNCTAD/WTO, Market Analysis Section. Lionel Fontagné and Mondher Mimouni, under the supervision of Friedrich von Kirchbach. (the document was not formally edited). Contact: MAS@intracen.org. – 2002.

  7. bkommen vom 1.September 1998 zwischen der Europäischen Zentralbank (EZB) und den nationalen Zentralbanken (NZB) der nicht dem Euro- Währungsgebiet angehörenden Mitgliedstaaten über die Funktionsweise eines Wechselkursmechanismus in der dritten Stufe der Wirtschafts- und Währungsunion. – Amtsblatt C 345 vom 13.11.1998. – 1998.