Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
Реферат
Торговельно-промислова палата.
Зовнішньоекономічна політика України
До групи організацій, що сприяють розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України з закордонними країнами, відносяться Торгово-промислова палата України і регіональні ТПП, Інститут міжнародної економіки і міжнародних економічних відносин Національної академії наук України, Академія зовнішньої торгівлі, а також інші науково-дослідні установи, різного роду асоціації по сприянню розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, консультаційно-інформаційні фірми й організації, вищі навчальні заклади, що готують фахівців для зовнішньоекономічної сфери діяльності, різні друковані видання, у тому числі один з основних у цій області журналів – „Діловий вісник”, який видається ТПП України.
Серед українських організацій, що сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з закордонними країнами, особливе місце займає Торгово-промислова палата України, а також регіональні торгово-промислові палати, покликані активно сприяти розвитку підприємницької діяльності в Україні, і насамперед у зовнішньоекономічній сфері.
ТПП України є недержавною, некомерційною, громадською організацією, що поєднує українські підприємства й українських підприємців з метою захисту їхніх інтересів у відношенні з державою і його органами, а також із соціальними партнерами – організаціями трудящих.
Торгово-промислова палата України може займатися підприємницькою діяльністю лише оскільки це необхідно для виконання нею своїх статутних задач. Отриманий ТПП прибуток між її членами не розподіляється. ТПП України є юридичною особою. Вона відповідає за своїми обов'язками усім своїм майном, однак при цьому не несе відповідальності за зобов’язаннями своїх членів, так само, як і вони не відповідають за її зобов’язаннями. ТПП не відповідає за зобов’язаннями створених нею підприємств. У свою чергу, і вони не відповідають за її зобов’язаннями. Виконуючи свої функції, передбачені статутом, ТПП діє в рамках Конституції й українських законів.
Відповідно до Закону про ТПП, вони створюються з метою сприяння розвитку економіки України й інтегруванню у світову господарську систему, формуванню сучасної промислової, фінансової і торгової інфраструктури, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, врегулюванню взаємин підприємців з їхніми соціальними партнерами, усілякому розвитку усіх видів підприємництва, торгово-економічних і науково-технічних зв'язків українських підприємців з підприємцями закордонних країн.
Торгово-промислові палати утворюються на території одного чи декількох суб'єктів України, а також інших адміністративно-територіальних утворень на основі принципу добровільного об'єднання їхніх засновників. На одній і тій же території може бути утворена одна ТПП. Членами торгово-промислової палати можуть бути українські підприємства незалежно від форми власності і їхньої організаційно-правової форми і підприємці, зареєстровані у встановленому українським законодавством порядку, а також організації, що поєднують підприємства і підприємців.
Відповідно до Закону про Торгово-промислову палату України вона здійснює свою діяльність і виконує свої задачі і функції на національному рівні відповідно до статуту і має всі права, необхідні для їхньої реалізації. ТПП України здійснює представницькі функції як в Україні, так і за кордоном, поєднує на національному рівні торгово-промислові палати областей і регіонів, здійснює загальну координацію їхньої діяльності.
ТПП здійснює наступні функції:
видає дозволи на відкриття в Україні представництв іноземних торговельних палат, змішаних торговельних палат, федерацій, асоціацій і союзів підприємців, а також іноземних фірм і організацій, у співробітництві з який зацікавлені члени торгово-промислових палат;
засвідчує обставини форсу-мажору (обставини нездоланної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних операцій і міжнародних договорів України, а також торговельні і портові порядки, прийняті в Україні;
визначає порядок ведення недержавного Реєстру підприємств і підприємців, фінансове й економічне становище яких свідчить про їхню надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні і за кордоном;
надає допомогу, представляє і захищає інтереси членів ТПП усередині країни і за кордоном з питань, пов'язаних з господарською діяльністю;
сприяє розвитку виробництва конкурентноздатної продукції шляхом залучення закордонних технологій і "ноу-хау", інвестицій, створення акціонерних товариств, спільних підприємств і інших організацій;
здійснює організацію навчання сучасним методам ведення підприємницької діяльності, проведення стажувань фахівців як у країні, так і за кордоном;
сприяє розвитку фермерства і малих підприємств;
здійснює заходи для недопущення і припинення несумлінної конкуренції і неділового партнерства, використовуючи властиві торгово-промисловим палатам форми і методи впливу;
надає консультаційні послуги, сприяє іноземним фірмам і організаціям у пошуку ділових партнерів в Україні, здійснює інформаційне обслуговування з питань зовнішньоекономічної діяльності, її правового забезпечення і комерційної діяльності у закордонних країнах;
засвідчує Свідоцтва про походження товарів, що вивозяться з України, товаросупроводжувальної документації на них і низку інших документів, зв'язаних зі здійсненням зовнішньоекономічних операцій;
виконує доручення господарських організацій на проведення експертизи, контроль якості і комплектності, перевірку кількості імпортних і експортних товарів;
здійснює посередницькі операції з патентування винаходів, промислових зразків, реєстрацію товарних знаків і знаків, обслуговування фірмових найменувань і місць походження;
здійснюють декларування товарів при проведенні експортно-імпортних операцій суб'єктами ВЭД;
проводить активну виставкову діяльність на території України і за рубежем;
встановлює і розвиває зв'язку з іноземними діловими і суспільними колами;
сприяє діловому туризму, організації і проведенню ділових зустрічей, симпозіумів, конференцій і конгресів з найширшого спектру господарської і зовнішньоекономічної діяльності;
виконує замовлення на переклади економічної і науково-технічної документації, а також на усні переклади з іноземної на українську (російську) і з української (російської) на іноземний мови;
здійснює рекламну роботу, виконує замовлення на виготовлення художніх рекламних оригіналів-макетів;
видає журнали, бюлетені, збірники, довідники, інформаційно-рекламні, навчально-методичні матеріали й іншу друковану продукцію з питань, що входять у компетенцію ТПП України, і т.п.
Основу ТПП України складають регіональні, обласні і місцеві палати, що захищають інтереси своїх членів практично з усіх питань господарської діяльності. Крім окремих підприємств і фірм, у ТПП України входять асоціації, об'єднання. Через ці об'єднання з ТПП взаємодіють десятки тисяч учасників господарської діяльності (від індивідуальних виробників до великих промислових і фінансових структур).
При ТПП України в даний час діють:
Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС), предметом розгляду в який можуть бути цивільно-правові суперечки в сфері зовнішньоекономічних зв’язків, якщо хоча б одна зі сторін має комерційні підприємства за кордоном, а також суперечки підприємств з іноземними інвестиціями між собою й іншими суб'єктами українського права;
Морська арбітражна комісія (МАК), у компетенцію якої входять практично будь-які цивільно-правові суперечки у сфері торговельного мореплавства, включаючи перевізні і буксирні відносини, купівлю-продаж і ремонт суден, рятування суден і т.д. Сторонами таких суперечок можуть бути як іноземні, так і тільки українські суб'єкти права.
ТПП України є членом Міжнародної торговельної палати (МТП), що поєднує торгово-промислові палати і підприємницькі організації більш ніж 100 країн. Статус „члена національного рівня” дозволяє ТПП України брати участь у роботі міжнародних технічних комісій (з питань податків, маркетингу, банківської справи, міжнародні інвестиції, торгівлі, менеджменту, навколишнього середовища, інтелектуальній власності і ряду ін. проблем), одержувати на пільгових умовах велику частину публікацій, видаваних МТП, брати участь у конгресах, конференціях і інших заходах, які організуються під її егідою.
ТПП України співробітничає з Всесвітнім економічним форумом, Конференцією ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Міжнародним торговим центром ЮНКТАД/ГАТТ, Міжнародною організацією праці, Міжнародним бюро виставок, Союзом міжнародних ярмарків, Міжнародним виставочним комітетом „Інтерекспо”, Міжнародною асоціацією з охорони промислової власності, Асоціацією центрів міжнародної торгівлі, Асоціацією європейських торговельних палат, Європейським центром з питань управління, Конференцією країн Балтійського моря й ін. ТПП України має свої представництва в низці країн, їхні функції – сприяння встановленню двосторонніх економічних контактів, збір аналітичної і комерційної інформації про стан ринків, надання ділових послуг українським підприємцям-експортерам. Діють також змішані торгово-промислові (торгові) палати за участю ТПП України.
Успіх соціально-економічного розвитку України в чималому ступені залежить від якості і кількості споживаних суспільством товарів і послуг. У країні створюється система правового регулювання якості продукції. Діє ряд законодавчих актів, що захищають права споживача. Однак стан справ щодо якості товарів і в першу чергу харчових продуктів і продовольчої сировини на споживчому ринку України є складним. Це стосується також товарів, імпортованих в Україну.
ТПП – це експертна організація, акти якої приймаються до розгляду в будь-якому Міжнародному комерційному арбітражному суді. Якщо постачання йде з-за кордону, то на підставі акту експертизи буде здійснене нарахування мита і податків.
Недоброякісний товар реалізувати стає усе сутужніше, тому що вимоги споживача до якості підвищуються, а закони країни, що захищають інтереси споживача, удосконалюються, але умови виробництва, транспортування і збереження продукції залишаються поки колишніми, тобто далекими від досконалості. У цих умовах товароодержувач повинний бути особливо уважним, запрошуючи експерта ТПП у випадку виникнення спірних ситуацій, зв'язаних з постачанням продукції неналежної якості і невідповідного товаросупроводжувальним документам кількості.
З огляду на нові підходи в оцінці можливостей українських підприємств із боку закордонних бізнесменів, для затвердження українських підприємств, організацій, фірм і підприємців, що чесно і сумлінно хочуть виконувати свої зобов'язання перед інофірмами і вітчизняними партнерами, прагнуть затвердити свій імідж на світовому і вітчизняному ринках, президія ТПП України, як незалежної організації, затвердила рішення про ведення Реєстру надійних українських партнерів, фінансове положення яких свідчить про їхню надійність як партнерів для підприємницької діяльності в Україні і за її межами.
На відміну від Державного реєстру, що фіксує наявність того чи іншого суб'єкта підприємницької діяльності, Реєстр ТПП не є обов'язковим, у нього входять на добровільних початках, але видане палатою свідчення в підтвердження надійності українського партнера значно полегшує ведення переговорів, висновок контрактів.
Добровільна реєстрація, регулярне надання даних про фінансовий, виробничий стан підприємства в торгово-промислову палату свідчить про його чесні наміри у веденні справ. Ця відкритість цінується партнерами дуже високо. Тому в багатьох країнах підприємці прагнуть потрапити в такі реєстри.
Безумовно, ТПП робить це об'єктивно, неупередженість, на основі документальних даних. Тому в положенні про Реєстр передбачене надання підприємствами цілої низки офіційних відомостей про стан справ, однак це зовсім не означає, що вони будуть передані усім бажаючим. Існує комерційна таємниця, побажання самих підприємців із приводу нерозголошення яких-небудь даних. Усе це враховується в роботі. Палата може лише підтвердити відповідним документом надійність українського партнера, якоюсь мірою виступивши гарантом цього.
Реєстрація українських підприємств здійснюється палатою України чи регіональними торгово-промисловими палатами. Підприємству, занесеному до Реєстру, видається посвідчення про реєстрацію. Реєстрація здійснюється на підставі заяви зацікавленого українського підприємства, підписаного його керівником. До нього додаються:
копія реєстраційного свідчення, виданого місцевими органами державної влади;
копії фінансової звітності;
копія декларації про наявність валютних коштів на рахунках банків за кордоном з оцінкою податкової інспекції;
реєстраційна карта, завірена керівником підприємства і головним бухгалтером;
довідка банку про відсутність простроченої заборгованості по банківських кредитах;
документи про оплату перевірки матеріалів для внесення підприємства до Реєстру;
згода керівництва підприємства про надання третім особам інформації з конкретних пунктів реєстраційної карти.
До Реєстру заносяться українські підприємства, що відповідають наступним вимогам:
підприємство є юридичною особою, відповідним чином зареєстрованим, і має рахунок у гривнях (в іноземній валюті);
підприємство є прибутковим протягом останніх двох років;
загальний коефіцієнт покриття боргів складає не менш 2 і не більш 4;
коефіцієнт термінової ліквідності перевищує 60%; коефіцієнт абсолютної ліквідності не менш 30%; рівень власного капіталу складає не менш 60%; співвідношення суми позикових засобів до суми власних засобів не перевищує 75%;
співвідношення сум балансового прибутку до суми витрат на виробництво продукції більш 25%;
показник загальної платоспроможності.
Після перевірки повноти і правильності оформлення поданих для реєстрації документів і їхньої відповідності вимогам, викладеним вище, Торгово-промислова палата в місячний термін буде здійснювати реєстрацію українського підприємства в Реєстрі і від імені ТПП України видавати відповідне свідоцтво, що діє протягом року після реєстрації. Інформація, що міститься у свідоцтві, призначена тільки для орієнтування партнерів підприємств. Додаткові відомості про підприємство будуть надаватися партнерам тільки за згодою керівника підприємства – учасника Реєстру.
Зовнішньоекономічна політика України. Механізм регулювання ЗЕД в Україні. Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами і нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, що стосуються таких питань, відповідно до Конституції (Основним Законом) України і законами України.
Правовий статус суб'єктів господарської діяльності інших держав на території України визначається діючими законами України і вищевказаних договорів.
Україна самостійно здобуває членство в міжнародних міжурядових економічних організаціях, установчі акти яких не суперечать цілям і принципам Конституції (Основного Закону) України. Україна може вступити у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на підставі відповідних міжнародних договорів і/або установчих актів зазначених організацій.
Україна зобов'язана здійснювати захист прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України відповідно до норм міжнародного права. Такий захист здійснюється по звертаннях зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні і консульські установи, державні торгові представництва, що представляють інтереси України.
Якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їхньої компетенції мають право застосовувати адекватні відповідні міри на такі дії. Якщо такі дії завдають шкоди чи створюють погрозу його нанесення державі і/або суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені міри можуть передбачати його відшкодування.
Відповідними мірами на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів/економічних угруповань є: застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю; застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму найбільшого сприяння чи пільгового спеціального режиму; уведення спеціального мита;
введення режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;
установлення квот (контингентів);
уведення комбінованого режиму квот і контингентів;
введення індикативних цін по імпорту і/або експорту товарів;
інші міри, передбачені законами і міжнародними договорами України.
Рішення про застосування відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань приймаються:
Верховною Радою України про: позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму; застосуванні повної заборони (ембарго) на торгівлю;
Кабінетом Міністрів України про: застосування часткової заборони (ембарго) на торгівлю; здійсненні мір тарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; уведенні режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України про: здійснення мір нетарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; ліцензуванні і реєстрації окремих видів контрактів; введенні індикативних цін по імпорті і/або експорту товарів; застосуванні інших відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
З метою установлення фактів дискримінаційних і/або недружніх дій інших держав, митних союзів/економічних угруповань Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції Ук
раїни проводить відповідне розслідування в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.
Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, що дає рекомендації відповідним державним органам по застосуванню відповідних мір. На підставі матеріалів розслідування Міністерство економіки України разом з Міністерством закордонних справ України звертається до відповідних державних і/або компетентних органів інших держав, митним союзам або економічним угрупованням із пропозицією про врегулювання суперечливої ситуації.
При одержанні позитивної відповіді від зазначених органів Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України формує делегацію для проведення відповідних переговорів і підготовки відповідних міжнародних договорів міжвідомчого характеру.
Якщо відповідні державні і/чи компетентні органи інших держав, митних союзів, економічних угруповань не дали офіційної згоди на застосування міжнародно-правових засобів врегулювання міжнародних суперечок і/або якщо дискримінаційні і/або недружні дії цих органів безпосередньо/опосередковано порушують міжнародні договори України з цими державами, митними союзами або економічними угрупованнями, МЕПЄІ України в рамках своєї компетенції відповідно до рекомендацій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі самостійно вживає відповідних заходів або передає матеріали Кабінету Міністрів України для прийняття відповідних рішень про застосування необхідних мір.
Вживання необхідних заходів на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань припиняється у випадку припинення відповідними державами, митними союзами, економічними угрупованнями таких дій у відношенні України, підписання відповідного угоди і/або відшкодування збитку.
Акти Міністерства економіки України про врегулювання суперечки і застосуванні відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади в Україні, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Рішення про застосування відповідних мір, зазначених у дійсній статті, може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця з дати введення таких мір у порядку, установленому законами України.
Під несумлінною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності мається на увазі: здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові міри; здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні міри; здійснення інших дій, що законами України визнаються несумлінною конкуренцією.
Під зростаючим імпортом розуміється здійснення імпорту в обсягах і/або при умовах, що завдають значної шкоди чи створюють погрозу нанесення значного збитку українським виробникам відповідних товарів.
За результатами антидемпінгового, антисубсидійного чи спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних мір, що може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця з дати введення відповідних мір у порядку, установленому законами України.
Застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон і іншими, передбаченими законами України), а також податкових, митних і інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, до яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні чи спеціальні заходи, припиняється на термін до закінчення застосування зазначених заходів.
Література
Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.2008№959-ХІІ зі змінами та доповненнями.
Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР зі змінами та доповненнями
Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2008. – 384 с.
Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 288 с.