Мережа доступу ICATV+Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet)

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет Телекомунікацій

Курсовий проект

Телекомунікаційні інформаційні мережі

з дисципліни__________________________________________________

на тему:

«Мережа доступу ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet)»

_________________________________________________________________

Виконавець

Науковий керівник

Гайдур Г.І.

Київ-2008

Вступ

1. Завдання на проектування

2. Уточнення завдання на проектування

2.1. Назва і призначення мережі з урахуванням особливості варіанту

2.2. Категорії та кількість користувачів

2.3. Види і характеристики послуг, на які розрахована мережа для кожної категорії користувачів

2.4 Показники якості функціонування мережі в годину найбільшого навантаження.

2.5. Топологічні і телекомунікаційні характеристики необхідні для проектування МЗДК.

3.Інформаційно-потоковий розрахунок мережі доступу.

3.1. Розрахунок інформаційного потоку від користувача

3.2. Інформаційно-потоковий розрахунок під мережі району АТС

3.3.Проектування вузлів мережі

3.4. Проектування міжвузлових зв’язків

4. Розрахунок кількості обладнання, показників його надійності та кількості персоналу.

4.1. Оцінка кількості та вартості обладнання.

4.2. Оцінка кількості персоналу та експлуатаційних витрат

5. Капітальні та експлуатаційні витрати.

Узагальнення та аналіз результатів проектування.

ВСТУП

Метою даного курсового проекту є розробка проекту мережі доступу (МД) для конкретного населеного пункту та заданої мережної технології.

Мережа повинна забезпечувати доступ будь-якого користувача (квартирного або виробничого сектору) до будь-якого вузла місцевих постачальників послуг інформаційної мережі Інтернет, а далі до інших місцевих постачальників послуг Інтернет до інших міст і цілого світу.

Проектування передбачає послідовне виконання семи етапів:

      уточнення завдання на проектування;

      інформаційно-потоковий розрахунок мережі;

      проектування вузлів мережі;

      проектування міжвузлових зв’язків;

      оцінка кількості обладнання та капітальних витрат;

      оцінка кількості персоналу та експлуатаціних витрат;

      узагальнення та аналіз результатів проектування.

Згідно варіанту передбачено індивідуальне завдання на проектування заданої кількості первинних та вторинних цифрових потоків, а також каналів тональної частоти.

Запропонований курсовий проект дозволяє отримати навички в виборі необхідної системи передачі, розробці схеми організації зв'язку, комплектації обладнання, розрахунків довжин регенераційних ділянок.

Номер за журналом групи

Код варіанту

19

52б

5 – ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet);

2 – середній обласний центр (~360 тис. мешканців) – місто Севастополь (АР Крим).

б – складае 40%;

2.1 Назва і призначення мережі з урахуванням особливостей варіанту

У результаті виконання завдання даного курсового проекту буде розроблена мережа доступу (МД) на основі технології ICATV+ Ethernet (Мережа інтерактивного кабельного телебачення плюс мережа Ethernet).

Ethernet найбільш розповсюджений стандандарт локальний мереж, кількість яких в світ налічує декілька мільйонів та зростає з кожним днем.

Використання TV в можливостях:

- для передач цифрових потоків;

-Іnternet.

Ethernet це класична 10-мегабітна мережа. Існує два стандарти Fast Ethernet та 100VG-AnyLAN.

Fast Ethernet зберегла метод доступу CSMA/CD. Відмінності між Fast Ethernet та Ethernet проявляються лише на фізичному рівні. Вони використовують: волоконно-оптичний, віту пару категорії 5 та коаксіал.

ICATV уступає по розповсюдженні мережі. Її використовують в закритому середовищі розповсюдженні електромагнітних хвиль для передачі TV програм.

2.2 Категорії і кількість користувачів

Оскільки у Севастополі кількість мешканців дорівнює приблизно 360 тисяч, то розрахуємо кількість квартирних і офісних користувачів послуг наступним чином:

Кількість квартир у місті (кількість мешканців у квартирі 2,5):

N>кв> = N> /2,5

N>кв> =360000/2,5=144000

Кількість офісів (середня кількість працівників в офісі 20):

N>оф.> = N>/2,5·2·20

N>оф.> =360000/2,5·2·20=3600

Знайдемо радіус міста Севастополя

S=ПR2 R=S\=109.7\3.14=6 км

2.3 Види і характеристики послуг, на які розраховується мережа

для кожної категорії користувачів

Приведемо характеристики навантаження від типових користувачів у годину найбільшого навантаження – ГНН у наступній таблиці:

Таблиця 1. Профіль навантаження від типових користувачів у ГНН

Види послуг

Максимальна швидкість, кбіт/с

А. Квартирний

користувач

Електронна пошта

Пересилання файлів

Web-сеанси

Телефон

Відеотелефон

Аудіо-програми

Б. Виробничий

користувач

Електронна пошта

Пересилання файлів

Телефон

Відео-програми звичайної чіткості

384·2=768

1536·1=1536

5120·1=5120

32·4=128

2048·1=2048

5120·2=1024

512·3=1536

2048·3=6144

32·4=128

2048·1=2048

2.4 Показники якості функціонування мережі в годину

найбільшого навантаження

Розрахуємо показники надійності МД для користувачів та оператора МД.

Якість функціонування МД при наданні послуг користувачам в годину найбільшого навантаження повинна бути не гіршою наступних показників:

    коефіцієнт готовності доступу ≥ 0,999

    середня затримка доступу ≤ 1 с

    середня затримка передачі пакетів ≤ 10 мс

    варіація затримки передачі пакетів ≤ 5 мс

    коефііцієнт втрати пакетів ≤ 0,001;

2.5 Топологічні і телекомунікаційні характеристики міста,

необхідні для проектування МД

Оскільки згідно з умовами курсового проекту задано поселення міського типу, то вважатимемо, що житловий мікрорайон міста забудований п’ятиповерховими будинками з шістьма під’їздами та трьома квартирами на поверху (90 квартир у будинку).

Нагадаємо, що:

N>м> - кількість населення у місті за завданням (360000)

N>кв> - кількість квартир у місті (144000 )

N>оф.> - кількість офісів (3600)

Розрахуємо кількість будинків:

N>буд >= N>кв. >/90

N>буд >=144000/90=1600

Знайдемо кількість офісних центрів (1 центр містить 20 офісів):

N>оф. центр >= N>оф>/20

N>оф. центр >=3600/20=180

Розрахуємо початкову кількість телефонів у місті (при рівні телефонізації квартир та виробничих приміщень міста 20%):

N>тел поч >= (N>кв>+ N>оф>) ·0,2

N>тел поч >=(144000+3600)0.2=29520

Знайдемо проектуєму кількість телефонів у місті (при рівні телефонізації квартир та виробничих приміщень міста 100%):

N>тел >= N>кв>+ N>оф>

N>тел >=144000+3600=147600

При цьому кількість телефонів, що припадають на квартирних користувачів, складе:

N>кв. тел >= N>кв>

N>кв. тел >=144000

Кількість телефонів, що припадають на офісних користувачів:

N>оф. тел >= N>оф>

N>оф.тел=3600>

Розрахуємо кількість опорних телефонних станцій (1 ОпТС на район зі 100000 мешканців):

N>ОпТС> = N>рай> = N>/100 000

N>ОпТС> = N>рай> =360000/100 000=4

Знайдемо кількість телефонів у кожному районі:

N>тел.> >рай> = N>тел >/ N>рай>

N>тел.> >рай> =147600> >/4=36900

Розрахуємо кількість ЦАТС на кожний район (робоча ємність станції складає 7200 номерів):

N>ЦАТС> = N>тел.> >рай> / 7200

N>ЦАТС> =36900/7200=6

Знайдемо кількість постачальників послуг (1 постачальник на 20000 мешканців міста):

N>пост> = N> /20000

N>пост> =360000/20000=18

Розрахуємо кількість телефонів, що припадає на один будинок:

N>тел буд. >= N>кв. тел >/N> буд>

N>тел буд. >=36900> >/1600=23

Знайдемо кількість будинків на один район:

N>буд.> >рай> = N> буд >/ N>рай >

N>буд.> >рай> =1600/4=400

Розрахуємо кількість будинків на одну ЦАТС:

N>буд.> >ЦАТС >= N>буд.> >рай >/N>ЦАТС>

N>буд.> >ЦАТС >=400/6=67

Розрахуємо кількість офісних центрів на одну ЦАТС:

N>оф. рай >= 3600/N> рай>

N>оф. рай >=3600/4=900

N>оф.> >ЦАТС >= N>оф. центр> /N>ЦАТС>

N>оф.> >ЦАТС >=900/6=150

Знайдемо кількість будинків на одну розподільчу шафу (РШ), при розрахунку, що на одну ЦАТС припадає 5 РШ:

N>буд. РШ> = N>буд.> >ЦАТС >/ 5

N>буд. РШ> =30/ 3=10

Знайдемо кількість офісних центрів на одну РШ (на 1 ЦАТС - 5 РШ):

N>оф. РШ> = N>оф.> >ЦАТС >/ 3

N>оф. РШ> =150/ 3=50

Розрахуємо загальну кількість РШ, до яких підключаються квартирні абоненти:

N>РШ кв.> = N>ЦАТС>·N>ЦАТС РШ>

N>РШ кв.> =5·5 = 25

Знайдемо кількість розподільчих коробок (РК), при розрахунку, що на 1 будинок припадає 10 РК:

N>РК> = 10·N>буд.>

N>РК кв.> =10·1600=16000

N>РКоф. >=16000+3600=19600

ємність РК – 10 номерів

Розрахуємо кількість офісних телефонів на один район:

N>оф. тел. рай> = N>оф. тел >/ N>ОпТС >

N>оф. тел. рай> =3600> >/1=3600

Знайдемо загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС:

N>оф. тел. ЦАТС> = N>оф. тел. рай> / N>ЦАТС>

N>оф. тел. ЦАТС >=3600 /6=600

Розрахуємо кількість квартирних телефонів на один район:

N>кв. тел. рай> = N>кв. тел >/ N>ОпТС >

N>кв. тел. рай> =144000> >/1=144000

Знайдемо загальна кількість квартирних телефонів на одну ЦАТС:

N>кв. тел. ЦАТС> = N>кв. тел. рай> / N>ЦАТС>

N>кв. тел. ЦАТС >=144000/6=24000

Розрахуємо загальна кількість офісних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):

N>оф. ЦАТС> = N>оф. тел. ЦАТС >/ 5

N>оф. ЦАТС> =600/ 5=120

Розрахуємо загальна кількість квартирних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):

N>кв. ЦАТС> = N>кв. тел. ЦАТС >/ 5

N>кв. ЦАТС> =24000/ 5=4800

Квартирні користувачі

Р

РК

ОПТС

МТТС

Офісні користувачі

Р

РК

СД


3.Інформаційно – потоковий розрахунок мережі

Головною метою даного етапу є розробка структурної схеми мережі, схеми інформаційних потоків у мережі і визначення величин потоків у кожному її елементі. Схема потоків є ідеалізацією структурної схеми, що зображує ідеальні вузли та ідеальні зв'язки між ними, прив'язані до реального їх розташування на місцевості міста з урахуванням технологічних особливостей МД. Схема потоків необхідна для наступних розрахунків кількості обладнання та експлуатаційного персоналу мережі.

З огляду на складність проектованого об'єкту, схеми МД розробляють на декількох ієрархічних рівнях. В загальному випадку, як правило, розрізняють такі ієрархічні рівні МД:

    загальноміська транспортна мережа (включно із центральним маршрутизатором на міжміській станції міста);

    мережі міських районів;

    мікрорайонні мережі;

    будинкові мережі;

    мережі приміщень користувачів.

Розрахуємо інформаційні потоки МД, застосовуючи спрощуючі припущення: рівномірний розподіл користувачів кожної категорії, однакові профілі споживання послуг у межах категорії, однакові довжини однотипних ліній зв'язку, однакові пропускні здатності однотипних вузлів зв'язку та рівномірне тяготіння.

А. Квартирний користувач

>ел. пошта> = 128·0.01/3=0.43 (кбіт/с)

>пер. файлів> = 512·0,01/3=1.71 (кбіт/с)

>web>> сеанси >= 512·20.2/10=20.48 (кбіт/с)

>тел> = 32·0.1·2/2=3.2 (кбіт/с)

Vс від тел= 2048·0.05/1= 102.4(кбіт/с)

Vсаудіо прогр.= 512·20.2/1=204.8(кбіт/с)

Б. Виробничий користувач

>ел. пошта> = 512·0.1/3=17.07 (кбіт/с)

>пер. файлів> = 2048·0.2/3=136.53 (кбіт/с)

>тел> = 32·2·0.1/2=3.2 (кбіт/с)

>відео >= 2048·2·0.2/1=409.6 (кбіт/с)

Розрахунок пропускних здатностей елементів МД

Пропускна здатність елементів мережі істотно залежить як від середньої швидкості інформаційного потоку, так і від кількості послугових складових інформаційного потоку. Величина пропускної здатності (продуктивності) елемента мережі передачі даних повинна бути більшої середньої швидкості інформаційного потоку у елементі, але меншою суми максимальних швидкостей усіх послугових складових інформаційного потоку

Застосуємо метод спрощених нормативів на величину пропускної здатності елемента V>пз> в залежності від кількості послугових складових у потоці, а саме:

    до 10 найвагоміших незалежних складових потоку V> =

    від 11 до 100 V> = 5V>c>

    від 101 до 1000 V> = 2,5 V>c>

    більше 1000 V> = 1,5 V>c>

Найвагомішими послуговими складовими потоку вважатимемо такі складові, середня швидкість яких у 10 і більше разів перевищує середні швидкості інших складових.

Визначимо середні значення швидкостей при мінімальному наборі послуг для квартирного і виробничого користувача:

V>кв. с> = >i> V>с>i ; V>n>> кв.= >Vм і

V>оф. с >= 566.4 кбіт/с

Vс рк. кв.= V>скв. >= 10Vс кв.= 10·333.02= 3330.2

Vс рк.> оф. >= Vс> оф. >= 566.4

Vс рш кв.= 2.5· Vс= 2.5·3330.2= 8325.3

Vс рш> оф. >= 5· Vс= 5·566.4=2832

Vс гтск = 5· Vс рш кв+3· Vс рш> оф >= 50123.5 кбіт/с

Зробимо розрахунок для мережі доступу міських районів

Vс оптс = 6· Vс гтск = 6·50123.5= 300741 кбіт/с

Vсмтс = 4 Vс оптс = 4 ·300741= 1202964 кбіт/с
Знайдемо пікову швидкість:

V>п.кв.> = 3904 кбіт/с

V>поф. >= 4672 кбіт/с

V>п.р.кв = 10> · V>п.кв. >= 30040 кбіт/с

V>п.р оф. >= 4672 кбіт/с

V>п >рш кв.= 2.5· V>п.кв. >= 2.5·39040= 9760 кбіт/с

V>п >рш> оф. = >5 · V>поф.= >5· 4672= 23360 кбіт/с

V>п гтск >= 5· V>п рш кв.+ >3 · V>п >рш> оф. >= 11880 кбіт/с

V>п оптс >= 6 · V>п гтск = 713280 кбіт/с>

V>п мтс = 7 > · V>п оптс = 4992960 >>>>5000 мбіт/с>

V ср.сд = V ср./ N>ОпТС >= 300741/5= 60148 кбіт/с

V>п> сд = 1.5 · V ср.сд = 1.5 · 60148 = 90222 кбіт/с

V>= 3330.2мбіт/с

V>п= 3.9 мбіт/с> V>= >8.3253мбіт/с

V>п= 9760 мбт/с>

Квартирні користувачі

РМ

Vс = 300.741мбіт/с Vс= 1202964

ОПТС

МТС



Офісні користувачі

РМ


V

СД

с=5664 мбіт/с V>= >2.832 мбіт/с

V>п = 4.672 мбіт/с> V>п >= 23.360 мбіт/с

V=75.185мбіт/с

V>п >= 112.777мбіт/с

4. Проектування вузлів мережі

Головною метою даного етапу є визначення типів вузлів МД, їх розташування у ієрархії елементів МД та оснащення їх необхідним обладнанням та персоналом. На цьому етапі також починається формування організаційної структури мережі (схеми розташування робочих місць експлуатаційного персоналу).

Вузлом мережі зв'язку прийнято називати сукупність основного та допоміжного технологічного обладнання, а за необхідності, і обслуговуючого персоналу, розташовану на перетині ліній зв'язку. Вузол зв'язку забезпечує переформування лінійних сигналів і перерозподіл інфомаційних потоків, що переносяться лінійними сигналами по лініях зв'язку, технічне обслуговування обладнання та прилеглих до вузла ділянок ліній зв'язку, а також експлуатаційне обслуговування зв'язків та інформаційних потоків, що проходять через вузол.

У залежності від розташування вузла в мережі та виконуваних головних задач, вузли класифікують наступним чином: міжміські, опорно-транзитні, місцеві (граничні), розподільчі (периферійні), кінцеві. Кінцевим вузлом або мережним закінченням слід вважати розташоване в приміщенні користувача обладнання, за допомогою якого формується стик "користувач-мережа" (UNI – User Network Interface). У користувача за цим стиком може розміщюватись або один-єдиний інфоприлад (наприклад, звичайний телефон, ІР-телефон, комп'ютер), мережа приміщень користувача з кількома підключеними до мережі інфоприладами або ціла офісна мережа з багатьма інфоприладами. У залежності від наявності і ролі обслуговуючого персоналу на вузлі, розрізняють обслуговувані і необслуговувані (виносні, малообслуговувані) вузли, центральний (керуючий) вузол мережі, провідні та керовані (низові) вузли.

Для проектованої МД доцільно прив'язувати розташування вузлів до вузлів існуючих мереж зв'язку, наприклад, до вузлів міської телефонної мережі загального користування (ТМЗК).

Види і об'єм обладнання та чисельність персоналу вузла, виробнича площа вузла визначаються виконуваними вузлом функціями. Нижче наведено перелік основних з них і види засобів, що необхідні для їх виконання:

1) Трактостворення - системи передачі, крос-конектори, оптичні мультиплексори. Для багатьох сучасних вузлів МД, за умови невеликих відстаней між вузлами і пропускної здатності трактів до 10 Гбітс, таке обладнання окремо не застосовується, а входить до комутаційного обладнання вузла у вигляді лінійних блоків (модулів). Однак, і в цьому разі, необхідне застосування у складі вузлів окремого оптичного кросового обладнання для забезпечення більш зручної експлуатації кабелів та вузлового обладнання, для підвищення загальної надійності і стійкості мережі доступу.

2) Розподіл інформаційних потоків - цифрові станції комутації мереж ISDN і В-ISDN, комутатори пакетів, маршрутизатори, концентратори, мультиплексори для інших видів мереж.

3) Стикування з іншими мережами - шлюзи, мости.

4) Надання інформаційних послуг- сервери, програмне та інформаційне забезпечення.

5) Технічне обслуговування - вбудоване і окреме обладнання автоматичного та ручного контролю стану ліній, виносних вузлів, вузлового обладнання; запчастини, інструменти і приналежності (ЗІП), у тому числі й набір усіх типів змінних блоків обладнання вузла і підпорядкованих йому виносних вузлів; ремонтні майстерні, дільниці чи центри (або окрема стаття витрат на ремонт і поновлення ЗІП на підприємствах-виробниках, у тому числі, закордонних); транспортні засоби для оперативного відновлення дії зв'язків після пошкоджень на лініях, виносних вузлах або у користувачів; технічний та інженерний персонал.

6) Експлуатаційне обслуговування - сервери, робочі станції, програмне забезпечення для управління мережею і мережевим бізнесом, для обліку її роботи, для взаємовідносин і розрахунків з користувачами та з суміжними мережами зв'язку; операторський (диспетчерський) та інженерний персонал.

7) Безперебійне електроживлення - автомати перемикання фідерів електропостачання (основного і першого резерву - від електромереж загального енергопостачання; другого резерву - від вузлової (власної) дизель-електростанції), випрямлячі, акумуляторна батарея, резервна дизельна електростанція; система електроживлення вузла повинна бути розрахована на живлення обладнання вузла, підпорядкованих виносних вузлів, а також телефонних апаратів у приміщеннях користувачів; технічний персонал системи безперебійного електроживлення.

8) Життєзабезпечення вузла - система охорони (служба безпеки, у тому числі, й інформаційної), системи кондиціонування повітря, освітлення, водопостачання і водовідведення, приміщення для персоналу, виробничі меблі, тощо; забезпечуючий персонал.

9) Адміністрування - засоби службового зв'язку, оргтехніка, офісні меблі, тощо; адміністративний персонал.

4.1 Проектування міжвузлових зв’язків

Даний етап курсового проекту передбачає визначення типів міжвузлових цифрових трактів та способів їх найбільш оптимальної реалізації.

Аналогічно типізації вузлів МД, виходячи з припущення про рівномірний розподіл користувачів кожного виду по території міста, провадять групування міжвузлових зв'язків у декілька окремих типів міжвузлових зв'язків.

За розрахованими пропускними здатностями кожного з видів міжвузлових зв'язків визначають найближчу більшу стандартизовану швидкість тракту: 2, 8, 34, 155, 622, 2500, 10000 Мбіт/с - для ISDN та радіомереж; При потребі мати більші швидкості міжвузлових зв'язків, слід орієнтуватися на застосування систем передачі зі спектральним ущільненням (CWDM або DWDM), які можуть забезпечити оптичні тракти з номінальною пропускною спроможністю (4...320)х10 Гбіт/с. Мінімальні кількості оптичних трактів, але найдешевше, забезпечує система CWDM (до 16 трактів). Найбільшу кількість трактів забезпечує система DWDM, але вона є найдорожчою і застосовується, як правило, на довгих магістральних зв'язках, або у містах за умови неможливості прокладання нових оптичних кабелів в існуючій кабельній каналізації.

Способами реалізації міжвузлових зв'язків може бути: або оренда трактів потрібної пропускної здатності (в "Укртелекомі" чи в іншому підприємстві, що має надлишок пропускної здатності у своїх лінійно-кабельних спорудах) або побудова окремої (для даної МД) ВОЛЗ. Слід оцінити, який спосіб буде дешевшим для кожного типу міжвузлових зв'язків в МД конкретної технології і розміру. Для оцінок використати такі дані: вартість оренди первинного цифрового тракту зі швидкістю V>1> = 2,048 Мбіт/с, довжиною l>1>= 3 км становить C>1> = 2,5 тис.грн/місяць. Вартість трактів більш високої пропускної здатності та протяжності пропорційна їх швидкості та довжині у степені 1/2, тобто :

C>x>> >= C>1>

Вартість побудови окремої ВОЛЗ (з мінімальною кількістю волокон у кабелі - 4) становить близько 15 тис.грн/км у готових кабельних каналах та 25 тис.грн/км при розритті грунту і прокладанні нових кабельних каналів. Вартість 4-волоконного оптичного кабелю становить близько 8 тис. грн/км, а 32-волоконного — близько 15 тис.грн/км. Вартість мідних однопарних кабелів ТРП (телефонний, розподільчий, однопарний у поліетиленовій ізоляції) для абонентських закінчень приймати рівною 20 коп/м, а вартість мідної пари в багатопарних розподільчих і магістральних телефонних кабелях - 5 коп/м. Вартість прокладання багатопарних кабелів приблизно дорівнює 150% їхньої вартості.

Врахуємо, що при довжині траси l>1> = 3км

та швидкості V>1>= 2,048 мбіт/с

вартість оренди ПЦТ складе С>1 >= 2,5> >тис.грн/місяць

При розрахованій конфігурації довжина проектованої траси складе:

Розрахунок витрати на побудову магістральних трактів (МТСОПТС)

При розрахованій конфігурації довжина проектованої траси складе

l>x>> >=4·2=8км

C>x>>1 >= (25000+8000)·8·1.024=270336тис. грн.

Розрахунок витрати на побудову магістральних трактів (ОПТСЦАТС)

l>x>> >=(4·6) ·2=48 км

C>x>>2 >= (25000+8000)·48·1.024=1622016 тис. грн

C>x>> мг >= C>x>>1+> C>x>>2= >270336+1622016=1892352

l>x>> >=4·2=8 км

V>x>> >= 4 км

C>x>>11 >= (8/3) ·(4/2.048) ·2.500=5.70 тис. грн.

Розрахунок витрат на оренду магістральних трактів

ОПТС та АТС

l>x>> >= (4·6) ·2= 48 км

V>x>> >=6 км

C>x>>22 >= (48/3) ·(6/2.048) ·2.500=17.116 тис. грн.

C>x>> >= C>x>>11+> C>x>>22 >= 5.70+17.116=22.816 тис. грн..

4.2 Розрахунок кількості обладнання, показників його надійності

та кількості персоналу.

Відповідно до результатів проектування вузлів і міжвузлових зв’язків кожного типу в МД та орієнтуючись на дані, для кожного типу вузла виконаємо розрахунки кількості обладнання та його вартості.

В якості одиниці об’єму обладання МД у таблиці прийнято типовий замінний блок апаратури (ТЗБ), який має такі усереднені характеристики:

розміри – 250х300х30 мм;

кількість електрорадіоелементів – 300;

напрацювання на апаратне пошкодження – 200 тис.годин;

напрацювання на один програмний збій – 20 тис. годин.

Помноживши розраховану вартість обладнання вузла кожного типу на кількість таких вузлів у МД і склавши добутки, отримують вартість обладнання усієї проектованої МД. Капітальні витрати на створення МД обчислюють, врахувавши вартість монтажно-налагоджувальних робіт, яка за усталеними нормативами становить 15-20% від вартості обладнання.

Оскільки мережа розгорнута на 20%, вартість необхідного обладнання потрібно перерахувати з поправкою на обладнання, яке вже знаходиться в експлуатації.

Якщо взяти до уваги факт, що МДЗК працює в місті і розгорнута на 20%, то ОПТС і одна з двох ЦАТС вже повністю введені в експлуатацію. Отже, кількість цього обладнання необхідного складе:

Якщо взяти до уваги факт, що МДЗК працює в місті і розгорнута на 40%, то разом в кожному з них знаходяться по 6 АТС, тобто загальна кількість АТС= 6*4=24. Припустимо, що 4ОПТС+6АТС це 100%,товсі ОПТС збудовані, а кількість АТС дорівнює 3, тоді все інше обладнання та 21 АТС треба побудувати.

Основні техно-економічні характеристики обладнання

Технологія

Вид обладнання

Максимальна швидкість

Мбит/с

Вартість, грн

ICATV+

+ Ethernet

МКТ

НР

Р

БП

МП

ГП

ОЗК

МТ

5

-

-

100

100

100/порт

100/порт ГП

10000/порт

500

5

2,5/порт

2000

1000/порт

2000/порт

3000/порт ГП і ОЗК

30000/порт

Вид обладнання

Вартість одиниці, грн

Сума, грн.

МКТ

500

(N>кв. тел +> N>оф.тел)*500>> >= 144000+3600)*500=73800000

НР

-

-

Р

-

Nрай* 2.5=4 * 2.5= 10

БП

2000

N>буд*2000>> >= 1600*2000=3200000

МП

1000/порт

((V>п >рш кв./100*120)+ (V>п >рш оф./100*72))*1000=2853120

ГП

2000/порт

> (>V>п >гскт/100*30)*2000=(11880/100*30)*2000= 7128000

ОЗК

3000/порт ГП і ОЗК

>(>V>п >гскт/100*30)*3000=(11880/100*30)*3000=10692000

МТ

30000/порт

(V>п >оптс/10000*4)*30000=713280/10000*4*30000=8559360

Всього:

106232490 грн.

4.3. Оцінка кількості персоналу та експлуатаційних витрат

Основний персонал обслуговуваних вузлів МД розраховується з розрахунку повного забезпечення виконання таких основних експлуатаційних робіт на МД:

- усунення пошкоджень обладнанння на основних, виносних і кінцевих вузлах;

- усунення програмних збоїв обладнання;

- робота з користувачами (розрахунки за послуги, консультування по роботі мережі і кінцевого обладнання, розбір і задоволення скарг).

Трудомісткість усунення пошкоджень, у середньому, складає 1 людино-годину плюс трудомісткість прибуття та повернення бригади (інженер та технік, а за необхідності, і водій). Трудомісткість усунення збоїв, у середньому, складає 0,25 години. Трудоміцсткість роботи з користувачами, у середньому, складає 0,5 людино-години на одного користувача у місяць.

Крім того, слід врахувати накі нормативні положення експлуатації мереж:

а) норма місячного виробітку одного працівника без урахування хвороб та відпусток складає 174 людино-годин;

а) цілодобове трьохзмінне обслуговування вузла і підпорядкованих йому виносних вузлів та абонентів забезпечують не менше двох працівників у зміні – черговий інженер та технік;

б) в денній зміні на вузлі працюють (додатково до чергових працівників): системний програміст, інженер електронік, інженер інформаційної безпеки,

обліковець (статистик), електрик, слюсар-сантехнік, допоміжний працівник і начальник вузла;

в) на вузлах, відповідальних за оперативне відновлення дії обладнання після пошкоджень у закріпленому за вузлом сегменті мережі, зберігається потрібний комплект ЗІП і у трьохзмінному режимі чергують бригади “інженер, технік, водій“;

г) на одному з центральних вузлів МД, крім звичайного обслуговуючого персоналу організується адміністративно-управлінський центр МД, до складу якого, як мінімум, входять такі працівники:

    директор і головний інженер МД;

    три чергові (змінні) бригади управління “інженер управління, системний програміст”;

    головний бухгалтер і бухгалтер;

    керівник і інженер планової групи.

д) охорону обслуговуваного вузла забезпечує три бригади охоронців, кожна чисельністю у три працівники у тому числі, начальник зміни;

е) на кожні 10 основних працівників передбачається один допоміжний працівник низької кваліфікації та один керівник високої кваліфікації.

На основі даних про чисельність та кваліфікаційний склад працівників МД, розраховують місячний а потім і річний фонд оплати праці (Ф), припускаючи, що працівник високої кваліфікації отримує зарплату у 1300, середньої – 750, а низької – 300 грн на місяць. Дані заносимо у таблицю 3.

5. Оцінка кількості обладнання та капітальних витрат

Посада

Кількість

Зарплата,

грн./міс

Зарплата, грн./міс

всього

Черговий інженер

87

750

65250

Технік

87

300

26100

Водій

87

300

26100

Системний програміст

87

750

65250

Інженер електрик

87

300

26100

Інженер інф. безпеки

87

750

65250

Технік- слюсар

87

300

26100

Головний інженер

1

750

750

Бухгалтер

87

750

65250

Директор

1

1300

1300

Секретар

1

1300

1300

Головний бухгалтер

1

1300

1300

Охоронець

261

300

7830000

Сума всього

961 9150 8200050

Таким чином, виплати заробітної плати за місяць будуть становити 8200050 тис. грн. Тоді річний фонд заробітної плати складатиме Ф = (8200050*12)=98400600 тис. грн.

6 Капітальні та експлуатаційні витрати

Капітальні витрати на створення МД обчислюються, врахувавши вартість монтажно-налагоджувальних робіт, яка за усталеними нормативами становить 15-20% від вартості обладнання.

К = В>обл> >бмр> + В>км, >

Де В>обл> - вартість обладнання,

В>бмр>- вартість будівельно-монтажних робіт,

В>км,> - вартість створення кабельної мережі.

Отже:

К= 8200050+0.2*8200050= 9840050 грн.

Е=Ф+Н+А

Н- накладні витрати

Н- 0.7 *98400600= 68880420

А- амортизація відрахування

А= 0.15*8200050= 1230007.5 грн.

Ф= 98400600 тис. грн.

Е= 98400600+68880420+1230007.5= 168511027.5 тис. грн. =168.511027.5 млн. грн.

7. Узагальнення та аналіз результатів проектування

У результаті виконання завдання на курсове проектування було проведено уточнення завдання на проектування, визначено призначення мережі з урахуванням особливостей варіанту, розглянуто категорії і кількість користувачів та види і характеристики послуг проектованої мережі.

Обчислено показники якості функціонування мережі в годину найбільшого навантаження, беручи до уваги топологічні і телекомунікаційні характеристики міста, необхідні для проектування МД.

Проведено інформаційно – потоковий розрахунок мережі, проектування вузлів мережі та міжвузлових зв’язків

При розрахунку техніко-економічних показників проектованої мережі дана оцінка кількості обладнання та капітальних витрат, оцінка кількості персоналу.

Було обчислено основні характеристики проектованої МД, до яких слід віднести номенклатуру і показники надаваних МД послуг для кожної з категорій користувачів (квартирних, виробничих, постачальників інформаціних послуг), капітальні витрати на створення МД і їх розподіл за типами обладнання у абсолютних і відносних (відсоткових) величинах, експлуатаційні витрати і їх розподіл за статтями: оплата праці, накладні витрати, амортизаційні відрахування, питомі (на одного користувача або на одне мережне закінчення) капітальні та експлуатаційні витрати