Офісна техніка в роботі оператора комп'ютерного набору

Курсова робота

Офісна техніка в роботі оператора комп'ютерного набору



План

Вступ

Розділ 1. Характеристика офісної техніки в роботі оператора комп'ютерного набору

1.1 Комунікаційна техніка

1.2 Копіювально-множильна техніка

1.3 Багатофункціональні пристрої

1.4 Шредери, ламінатори

1.5 Новинки офісної техніки

Розділ 2. Робота з офісною технікою

2.1 Програмне забезпечення для обробки сканованої інформації. ABBYY FineReader

2.2 Програмне забезпечення для створення факсимільного повідомлення

2.3 Остаточна обробка документів в програмі Microsoft Word 2007

Розділ 3. Охорона праці і техніка безпеки при роботі на персональному комп'ютері

Висновки

Список літератури

Додатки



Вступ

Сучасний світ – це світ інформаційних технологій.

Розвинені інформаційні суспільства формувалися не лише в провідних країнах, але й в постсоціалістичних країнах, у тому числі в Україні.

Пріоритетним напрямком стратегії розбудови українського інформаційного суспільства, її національною особливістю слід вважати освіту, підготовку фахівців широкого кола економічних, юридичних і соціальних напрямків підготовки, здатних застосувати у своїй професійній діяльності мережні технології.

Країна має унікальний кадровий ресурс для розвитку інформаційної та комунікаційної технології. Щорічно в Україні вищі навчальні заклади випускають 50 тисяч фахівців цієї сфери. Україна посідає четверту позицію у світі після США (194 тис.), Індії (145 тис) та Росії (68 тис.) за кількістю сертифікованих програмістів (за даними тематичних оглядів Державного комітету статистики України).

Інформатизація освіти України вже сьогодні дає певний економічний ефект, і її вплив на чинники розвитку країни зростатиме. Але за умови, що сучасні інформаційні технології будуть інтегруватися в цій системі, матимуть відповідне програмно-методичне забезпечення навчання студентів основам інформатики, програмування, баз даних, комп’ютерної графіки, мережних технологій тощо.

У своїй дипломній роботі я розповім про характер офісної техніки в роботі оператора комп’ютерного набору та секретаря керівника, деяке програмне забезпечення для допомоги роботи з інформацією та техніку безпеки при роботі з ПК (персональним комп’ютером).

Професія, оператора комп’ютерного набору, яку ми здобули у нашому навчальному закладі потребує багато часу проводити з різноманітною технікою. Для цього ми навчились безпосередньо знати яка техніка, як працює і де вона потрібна для використання.

Оператор ПК повинен знати:

    Правила експлуатації комп’ютерної техніки і систем зв’язку.

    Технологію опрацювання даних.

    Програмне забезпечення, що використовується.

    Послідовність виконання операцій у комп’ютерних системах (межах).

    Стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, діловодство.

    Правила орфографії та пунктуації.

    правила захисту інформації.

А найголовніше у нашій професії – це те, що оператор комп’ютерного набору повинен постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з комп’ютерною технікою.



Розділ 1. Характеристики офісної техніки в роботі оператора комп'ютерного набору

1.1 Комунікаційна техніка

Факсимільний апарат (дод. 1) дає можливість вести звичайні телефонні переговори. Підключати паралельний телефон, приймати факсимільні повідомлення (факси), передавати власні факсимільні повідомлення, працювати в режимі автовідповідач-факс, автоматично приймати голосові повідомлення, автоматично приймати факсимільні повідомлення (дод. 2), набирати номер телефону не піднімаючи трубки, багато разів повторювати виклик (додзвон). Запрограмувати і зберігати в пам'яті декілька десятків телефонних номерів, викликати їх натисненням однієї кнопки (швидкий набір). Засекретити окремі номери, копіювати документи, обробляти записані повідомлення, подзвонити з іншого телефонного номера на номер факсимільного апарату і прослуховувати одержані голосові повідомлення, записати власне вітання автовідповідача. Дзвонити з іншого телефону на номер факсимільного апарату і прослуховувати все, що відбувається в офісі.

Факсимільний апарат складається з трьох основних блоків: блок телефонного апарату, скануюча частину і друкарська частина.

В теперішній час багато фірм перейшли на мобільні телефони (дод. 3) і радіотелефони (дод. 4).

Радіотелефон - це телефонний апарат, суміщений з радіостанцією, який з'єднується з телефонною станцією не по дротах, а по радіоканалу. Дальність дії радіотелефону визначається в основному потужністю вбудованого в нього передавача, звичайно ця дальність складає 60-100 км, тобто покриває велике місто з передмістями.

Основна відмінність мобільного телефону від радіотелефону полягає в тому, що територія, мобільним зв'язком, розбивається на безліч невеликих зон радіусом від декількох сотень метрів до декількох кілометрів і кожна з них обслуговується своїм передавачем.

Стільникова мережа забезпечує надійний зв'язок, вихід на міську телефонну мережу, на міжміські і міжнародні лінії зв'язку, охоплюючи велику зону обслуговування не тільки в місті, але і за його межами, куди прокладка кабелю економічно не доцільна.

1.2 Копіювально-множильна техніка

Операції копіювання і розмноження документів (статей, оголошень, рекламних проспектів і ін.) вельми поширені в діловому бізнесі і інших областях трудової і суспільної діяльності. Для цілей копіювання і розмноження документів використовуються спеціальні технічні засоби, наприклад, сканери, принтери і копіювальні апарати (дод. 5).

Сканер – пристрій введення в ПЕОМ інформації безпосередньо з паперового документа (дод. 6). Можна вводити тексти, схеми, малюнки, графіки, фотографії та іншу графічну інформацію.

Сканери дуже різноманітні, і їх можна класифікувати за цілою низкою ознак.

Насамперед сканери бувають чорно-білі і кольорові. Чорно-білі сканери можуть зчитувати штрихові напівтонові зображення. Кольорові сканери працюють як з чорно-білими, так і з кольоровими оригіналами.Роздільна здатність сканерів сягає 1600 dpi (dots per inch - кількість точок на дюйм), середні значення 200-720 dpi.

Конструктивно сканери бувають ручні і настільні. Настільні, у свою чергу, поділяються на планшетні, роликові і проекційні.

Ручні (дод. 7) сканери за конструкцією найпростіші: вони вручну пересуваються користувачем над зображенням. У ручних сканерів є індикатор, що попереджає оператора про перевищення припустимої швидкості сканування. Планшетні(дод. 8) сканери найпоширеніші; у них скануюча голівка переміщується щодо оригіналу автоматично; вони дозволяють сканувати документи в аркушах і зброшуровані документи – книги. Роликові (дод. 9) сканери найбільш автоматизовані: у оригінал автоматично переміщується відносно скануючої голівки, часто виконується автоматичне подавання документів, але можна сканувати тільки документи в окремих аркушах. Проекційні (дод. 10) сканери зовні нагадують фотозбільшувач, однак внизу розташовується документ, що сканується, а вгорі - скануюча голівка. Сканер оптичним способом сканує інформаційний документ і вводить отриману інформацію у вигляді файлу до пам’яті комп’ютера.

Принтер – пристрій виведення даних з ПЕОМ, перетворює інформаційні коди у відповідні їм графічні символи – літери, цифри, знаки тощо – та фіксує їх на папері (дод. 11). Принтери відрізняються між собою за такими ознаками:

    кольоровістю – чорно-білі та кольорові;

    принципом дії – матричні,струменеві, лазерні тощо;

    швидкістю друкування;

    роздільною здатністю (кількість точок на дюйм).

Матричні принтери (дод. 12). Найдешевший метод нанести на папір текст або малюнок – матричний друк. У матричних принтерах зображення формується з точок ударним способом, тому їх правильніше називати ударно-матричні принтери.

Лазерні принтери (дод. 13). За лазерною технологією використовується електрографічний спосіб формування зображень. Лазер служить для створення надтонкого світлового променя, що викреслює на поверхні попередньо зарядженого світлочутливого барабана контури точкового електронного зображення. Після прояву електронного зображення порошком барвника – тонера, що налипає на розряджені ділянки, виконується друкування – перенесення тонера з барабана на папір і закріплення зображення на папері розігрівом тонера до його розплавлення.

Струменеві принтери (дод. 14). Безударні друкуючі пристрої. Технологія струминного друкування полягає в тому, що для нанесення картинки або тексту не папір чорнила швидко нагріваються, і вони, розширюючись, вилітають назовні, роздруковуючи на папері крапки.

Копіювально-множельні апарати (дод. 15) можна розділити на дві групи:

з рухомим;

з нерухомим склом експонування.

Апарати з рухомим склом (портативні ксерокси) - це ділові малогабаритні апарати в них освітлювальна лампа нерухома, переміщається лише скло на якому знаходиться оригінал документа. Портативні ксерокси працюють з форматом А4.

Апарат з нерухомим склом зручний так, як дозволяє ксерокопіювати формат А3 і книги в твердій палітурці.

Для копіювання документів найчастіше застосовують апарати фірми XEROX, що добре зарекомендували себе, тому більшість копіювальних апаратів звичайно називають ксероксами.

1.3 Багатофункціональні пристрої

Багатофункціональна техніка - техніка, що поєднує в собі можливості принтера, сканера, копіра, факсу одночасно або різні комбінації перерахованих функцій (дод. 16).

Заслуговує увагу багатофункціональний пристрій MEDLEY, що складається з кольорового принтера, сканера і факсимільного апарату. Такий факс (сканер, принтер) сконструйований для підключення до персонального комп'ютера, з тим, щоб весь набір офісних процедур (сканування, друк, копіювання, зберігання в пам'яті ПК і передачу документів) здійснювати за допомогою одного пристрою.



1.4 Ламінатори і шредери

Ламінування - (з'єднання, склеювання) облагороджування поліграфічного листового видання нанесенням на його поверхню методом розплаву полімеру-термоклею.

Ламінатори - машини для захисту документів від вологи, пилу, масла і від недбалого зберігання шляхом нанесення на поверхню документа захисного покриття (дод. 17). Документ вставляється в машину, де він піддається термообробці, в результаті якої на документ наноситься з двох сторін захисна плівка, або на поверхню документа просто приклеюється липка прозора плівка. Ламінувати доцільно цінні папери, оголошення, обкладинки книг і звітів, меню і багато інших документів.

Знищувачі документів або шредери (дод. 18) призначені для електромеханічного знищення різних документів: паперу, скріпок, дискет, CD/DVD дисків, кредитних і пластикових карт, паспортів і т.д.

Свою назву шредери одержали від англійського слова "shred" - рвати на клаптики, шматувати. Шредери призначені для електромеханічного знищення документів. Лист паперу, проходячи через швидкоообертаючі ножі розташовані усередині шредера, розрізає на дрібні смужки.

Від одержуваних ширини та довжини розрізаємих смуг залежить рівень секретності шредера - чим тонша і коротша смужка, тим вищий рівень секретності, тобто неможливість відновлення знищених документів.

1.5 Новинки офісної техніки

У столітті технологій багато уваги приділяється новинкам, тієї самої техніки. Кожного дня ми можемо почути, що та чи інша фірми випустили новий телефон чи монітор для персонального комп’ютера.

Для інтересу користувачів хочу описати декілька новинок сучасної техніки.

1. Радіотелефон MOTOROLA D212

Має в собі такі функції: конференц-зв'язок, Функція без звуку, переадресація виклику, наявність дзвінка у бази, сигнал, застерігає про розряд батареї, час заряду батареї - 16 годин, 12 мов меню, функцію автовідповідача, звукові підказки, вказівку часу/дати повідомлення, що нагадують повідомлення, стандарт зв'язку DECT, комплектація база/трубка/дод. трубка, радіус дії на місцевості 300 м, в будівлі 50 м, пам'ять телефонних номерів 50, гучний зв'язок (спікерфон),пошук трубки, підсвічування дисплея, поліфонічні мелодії, час роботи: у режимі розмови 10 ч, в режимі очікування 170 ч (дод. 19).

2. Особливості знищувача паперів (шредера) Gladwork VS 11CD Microlux

Універсальна і гармонійна модель максимально наближена по своєму класу до шредерів Європейського виробництва. Поєднання високого ступеня секретності, істотної кількості знищуваних листів, можливості знищення CD/DVD в окремому слоті, низького рівня шуму, зручної висувної корзини і сучасної системи управління робить дану модель одним із самим цікавих варіантів для користувача у відповідному класі шредерів (дод. 20).



Розділ 2. Робота з офісною технікою і її обслуговування

2.1 Програмне забезпечення для обробки сканованої інформації ABBYY FineReader

Система оптичного розпізнавання ABBYY FineReader – це високий рівень точності розпізнавання і збереження оформлення текстів. ABBYY FineReader швидко і точно перекладає паперові документи, PDF-файли і цифрові фотографії документів в редаговані формати. Отримані результати можна редагувати в додатках Microsoft Office, відправляти по електронній пошті або публікувати в Інтернеті.

Можливості ABBYY FineReader:

1. Отримання і обробка зображення

2. Аналіз і розпізнавання

3. Збереження результатів

4. Легкість і зручність використання

5. Мережеві можливості

При розпізнаванні ABBYY FineReader повністю зберігає оформлення документа: ілюстрації, картинки, списки і т.д.

ABBYY FineReader працює зі всіма популярними моделями сканерів і багатофункціональних пристроїв.

Для сканування великої кількості сторінок в програмі передбачений спеціальний режим, що дозволяє працювати як з автоподатчиком сканера, так і без нього.

Широкий вибір графічних форматів.

ABBYY FineReader дозволяє заздалегідь обробити зображення, щоб підвищити якість розпізнавання і спростити подальшу роботу з документом. Програма містить такі опції як: очистити зображення від сміття, усунути перекоси, усунути спотворення рядків, інвертувати зображення, повернути або дзеркально відобразити зображення.

Запустіть FineReader (Пуск/Програми/ABBYY FineReader 7.0) (дод. 21).Перед Вами відкриється Головне вікно програми FineReader (дод. 22)

Натисніть на стрілку праворуч від кнопки «Scan&Read», у локальному меню, що відкрилося, виберіть пункт «Майстер Scan&Read» (дод. 23)

«Майстер Scan&Read» викликає спеціальний режим, при якому користувач можете відсканувати і розпізнати сторінку або відкрити і розпізнати графічне зображення.

Далі слідують вказівкам «Майстра Scan&Read».

Процес введення документів в комп'ютер складається з чотирьох етапів: сканування, розпізнавання, перевірка і збереження результатів розпізнавання (дод. 24).

Результат розпізнавання можна побачити у вікні «Текст». У цьому ж вікні можна перевірити і відредагувати розпізнаний текст. Слідуючи далі вказівкам «Майстра Scan&Read», користувач може або передати розпізнаний текст у вибраний додаток або зберегти його на диск.

Сканування

FineReader працює з сканерами через TWAIN-інтерфейс. Це єдиний міжнародний стандарт, введений в 1992 році для уніфікації взаємодії пристроїв, для введення зображень в комп'ютер (наприклад, сканера) із зовнішніми додатками. При цьому можливо два варіанти взаємодії програми з сканерами через TWAIN-драйвер:

    через інтерфейс FineReader: в цьому випадку для настройки опцій сканування використовується діалогове вікно програми FineReader «Настройки сканера»;

    через інтерфейс TWAIN-драйвера сканера: для настройки опцій сканування використовується діалогове вікно TWAIN-драйвера сканера.

Переваги одного режиму перед іншим

У режимі Використовувати інтерфейс TWAIN-драйвера сканера, як правило, доступна функція попереднього перегляду зображення (preview), що дозволяє точно задати розміри сканованої області, підібрати яскравість, тут же контролюючи результати цих змін. На жаль, діалог TWAIN-драйвера сканера у кожного сканера виглядає по-своєму, в більшості випадків всі написи англійською мовою. Вид цього вікна і сенс опцій описаний в документації, що додається до сканера.

У режимі «Використовувати інтерфейс» FineReader доступні такі опції, як можливість сканування в циклі на сканерах без автоподатчика, збереження опцій сканування в окремий файл Шаблон пакету (*.fbt) і можливість використання цих опцій в інших пакетах.

Користувач може легко перемикатися між цими режимами: на закладці «Сканування/Відкриття» діалогу «Опції» (меню Сервіс>Опції) встановити перемикач в одне з положень: «Використовувати інтерфейс TWAIN-драйвера сканера» або «Використовувати інтерфейс FineReader» (дод. 25).

Розпізнавання

Розпізноване зображення може бути сильно "засмічено", тобто містити багато зайвих крапок, що виникли в результаті сканування документів середньої або поганої якості. Крапки, близько розташовані до контурів букв, можуть негативно позначитися на якості розпізнаного тексту. Щоб зменшити кількість зайвих крапок, можна скористатися опцією «Очистити від сміття». Для цього: у меню «Зображення», виберіть пункт «Очистити зображення від сміття» (дод. 26). Якщо Ви хочете очистити від "сміття" окремий блок, то: у меню «Зображення» виберіть опцію «Очистити блок від сміття» (дод. 26).

Якщо початковий текст був дуже світлим або в початковому тексті використовувався дуже тонкий шрифт, то застосування функції «Очистити зображення» може привести до зникнення крапок, ком або тонких елементів букв, що погіршує якість розпізнавання. Якщо Ви скануєте або відкриваєте "засмічені" зображення, то перед додаванням в пакет таких зображень в групі «Обробка зображень» на закладці «Сканування/Відкриття» (меню Сервіс>Опції) відзначте пункт «Очистити зображення від сміття» (дод. 25).

Інвертувати зображення

Деякі сканери інвертують зображення при скануванні (чорний колір переводять в білий, а білий в чорний). Щоб одержати стандартне представлення документа (чорний шрифт на білому фоні): у меню «Зображення» виберіть пункт «Інвертувати» (дод. 26).

Повернути або дзеркально відобразити зображення

При розпізнаванні зображення повинне мати стандартну орієнтацію: текст повинен читатися зверху вниз, і рядки повинні бути горизонтальними. За умовчанням програма при розпізнаванні визначає і коректує орієнтацію зображення автоматично. Якщо орієнтація зображення була визначена помилково, то на закладці «Сканування/Відкриття» зніміть відмітку з пункту «Визначати орієнтацію сторінки (в процесі розпізнавання)» (дод. 25) і поверніть зображення уручну.

Щоб повернути зображення (дод. 26):

на 90 градусів управо - натисніть кнопку або виберіть в меню «Зображення» пункт «Повернути за годинниковою стрілкою».

на 90 градусів вліво - натисніть кнопку або виберіть в меню «Зображення» пункт «Повернути проти годинникової стрілки».

на 180 градусів - виберіть в меню «Зображення» пункт «Повернути на 180 градусів».

Щоб дзеркально відобразити зображення відносно, (дод. 26):

горизонтальної прямої - виберіть в меню «Зображення» пункт «Дзеркальне віддзеркалення щодо горизонталі»;

вертикальної прямої - виберіть в меню «Зображення» пункт «Дзеркальне віддзеркалення щодо вертикалі».

Перед запуском розпізнавання перевірте встановлені опції: мова розпізнавання, тип друку розпізнаваного тексту і тип сторінки (дод. 27).

Щоб запустити розпізнавання:

1. Натисніть кнопку «2»-розпізнати на панелі «Scan&Read» (дод. 28).

2. У меню «Процес» виберіть потрібний Вам пункт (дод. 29):

розпізнати – щоб розпізнати відкриту сторінку;

розпізнати все - щоб розпізнати всі нерозпізнані сторінки пакету;

розпізнати блок - щоб розпізнати блок або декілька блоків, виділених на зображенні;

запустити фонове розпізнавання.

При розпізнаванні вже розпізнаної сторінки перераспознаются тільки відредаговані і додані блоки.

Перевірка і редагування тексту

Після завершення розпізнавання результат з'являється у вікні «Текст». Вікно «Текст» - це вбудований редактор програми FineReader. У ньому Ви можете перевірити результати розпізнавання і відредагувати розпізнаний текст (кнопка «3» - перевірити).

Одна з можливостей текстового редактора FineReader - це вбудована перевірка орфографії (список мов, для яких підтримується перевірка орфографії, приведений в «Підтримуваних мовах розпізнавання»).

Система вбудованої перевірки орфографії дозволяє (дод. 30):

знаходити невпевнено розпізнані слова (слова, в яких є невпевнено розпізнані символи).

знаходити орфографічні помилки (неправильно написані слова).

додавати невідомі системі FineReader слова в словник для того, щоб вони розпізнавалися упевнено.

Збереження в зовнішніх редакторах і форматах

Результати розпізнавання можна зберегти у файл, передати в зовнішній додаток, не зберігаючи на диск, скопіювати в буфер обміну або відправити по електронній пошті (дод. 31). Зберегти можна всі сторінки або тільки вибрані.

Кнопка «4»-зберегти дозволяє передати результати розпізнавання у вибраний додаток або зберегти їх у файл. Зовнішній вигляд ікони міняється залежно від вибраного режиму збереження. Підпис «Зберегти» міняється на назву вибраного додатку.

Щоб зберегти розпізнаний текст: натисніть стрілку праворуч від кнопки «4»-зберегти і в локальному меню виберіть необхідний пункт (дод. 32).

2.2 Програмне забезпечення для створення факсимільного повідомлення

Редактор Word – це універсальний засіб підготовки документів, діапазон його застосування дуже широк: від підготовки нескладних текстів до верстки об’ємних книг. Вікно редактора Word містить багатий набір інструментів.

При першій установці редактора Word на комп'ютер програма установки робить доступними багато майстрів (Мастер. Програма, що задає питання, а потім використовує отримані відповіді для створення об'єктів) та шаблони (Шаблон. Файл або файли, що містять структуру й інструменти для створення таких елементів закінчених файлів, як стиль і макет сторінки).

Запустіть редактор Word: Пуск / Усі програми / Microsoft Office / Microsoft Office Word 2003 (дод. 33).

1. Створення факсимільного повідомлення за допомогою шаблону. Перед Вами відкріється Головне Вікно програми Microsoft Office Word 2003 (дод. 34). У правій частині екрана з'явиться область завдань «Створення документа» (дод. 34), потім натиснути посилання «На моєму комп'ютері» (дод 35). У вікні, перейти у вкладку «Листи і факси» (дод. 36), в якій користувач може вибрати відповідний стиль офрмлення шаблону:

1. Діловий факс

2. Вишуканий факс

3. Особистий факс

4. Звичайний факс

5. Сучасний факс

Після цього користувач підтверджує дію і заповнює текст відповідно до зразка (дод. 37).

2. Створення факсимільного повідомлення за допомогою Майстер факсів (дод. 39). На тій же вкладці «Листи і факси» (дод. 36) ми можемо побачити іконку запуску Майстер факсів. Робота з ним поділяється на ряд етапів перехід між якими здійснюється за допомогою кнопки Далі:

1. На етапі «Документ» (дод. 40) необхідно указати документ для відправлення факсу і поставити селективну кнопку напроти пункту «в титульному листі», для того, щоб надалі вибрати вид факсимільного повідомлення.

2. На етапі «Додатки» (дод. 41) необхідно вибрати яку програму слід використовувати для відправлення факсу.

3. На етапі «Одержувачі» (дод. 42) необхідно ввести імена одержувачів і номери їх факсів в необхідному порядку. Можна для цього скористатися адресною книгою.

4. На етапі «Титульний аркуш» (дод. 43) необхідно вибрати один з трьох стилів оформлення факсу: стандартний, сучасний вишуканий.

5. На етапі «Відправник» (дод. 44) необхідно заповнити всі клітинки: ім'я, організація, поштова адреса, телефон, факс.

Завершити роботу з Майстром натиснувши кнопку Готово (дод. 45). У створеному документі (дод. 37) заповнити текст і зберегти результат.

2.3 Остаточна обробка документів в програмі Microsoft Word 2007

Під час остаточної обробки документу виникає необхідність змінити його зовнішній вигляд. Виконання команд обробки документа відбувається з використанням у головному вікні Word вкладки «Главная» (дод.46).

Для зміни формату фрагмента тексту його спочатку необхідно виділити, а потім виконати відкриття ділового вікна «Шрифт» (дод.47) і зробити зміни за вибором користувача:

    у полі «Шрифт» – тип шрифту;

    у полі «Начертание» – накреслення шрифту;

    у полі «Размер» – розмір шрифту;

    У полі «Подчеркивание» – тип лінії підкреслення;

    у полі «Цвет текста» – колір символів;

    у полі «Видоизменение» можна вибрати спеціальні ефекти відображення символів, накинувши відповідні прапорці;

    у полі «Образец» можна переглянути фрагмент тексту з обраними параметрами.

Для зміни інтервалу між символами та їх розташування використовується опції вкладки «Интервал» (дод. 48) діалогового вікна «Шрифт»:

    у полі списку «Масштаб», що розкривається, обирається режим розтягування символів;

    у полі «Интервал» визначається інтервал між символами;

    у полі «Смещение» визначається вертикальне розташування символів.

Для визначення параметрів абзацу потрібно відкрити діалогове вікно «Абзац» (дод. 49).

Для визначення абзацних відступів та інтервалів необхідно вибрати вкладку «Отступы и интервалы»

(дод 49), у діалоговому вікні що з’явиться:

    у полі «Выравнивание» визначається спосіб вирівнювання абзацу;

    у полях «Слева» і «Справа» визначається відстань від лівого й правого поля до меж абзацу. У полі «Первая строка» – вигляд відступу першого рядка абзацу;

    у полях «Перед» і «После» – перед першим рядком абзацу й після останнього рядку абзацу відповідно;

    у полі «Междустрочный» – інтервал між рядками в середині абзацу.

Для зміни параметрів розташування абзаців на сторінці текстового документа використовують опції вкладки «Положение на странице» (дод.50) діалогового вікна «Абзац». За їх допомогою можна заборонити розрив абзацу під час перенесення на іншу сторінку, починати нову сторінку з наступного абзацу, не переводити нумерацію рядків та не розставляти знаки перенесення у виділеному абзаці тощо.

Для полегшення роботи з документом користувач програми Word 2007 може використовувати стилі форматування.

Стиль – набір параметрів форматування, який застосовується до тексту, щоб швидко змінити його зовнішній вигляд. Стилі дозволяють однією дією застосувати цілу низку атрибутів форматування.

Для роботи зі стилями використовується відповідна область задач «Стили» (дод.51):

    можна обирати з стандартних приведених стилів;

    створювати нові;

    редагувати вже існуючі.

офісний програмний інформація документ



Розділ 3. Охорона праці і техніка безпеки при роботі за комп'ютером

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Повністю безпечних і нешкідливих виробничих процесів не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімальної вірогідність поразки або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

В даний час персональні комп'ютери широко використовуються у всіх організаціях. Впровадження комп'ютерних технологій принципово змінило характер праці і вимоги до організації і охорони праці.

Недотримання вимог безпеки призводить до того, що через деякий час роботи за комп'ютером співробітник починає відчувати певний дискомфорт: у нього виникають головні болі і різь в очах, з'являються втома і дратівливість. У деяких людей порушується сон, погіршується зір, починають хворіти руки, шия, поясниця і т.д.

До найбільш поширених помилок, пов'язаних із забезпеченням умов праці тих, що працюють на комп'ютерах відносяться:

- недостатні площа і об'єм виробничого приміщення (за нормами 6 м3 площа одного робочого місця);

- недотримання вимог, що пред'являються до температури і вологості робочих приміщень;

- низький рівень освітленості в приміщеннях і на робочих поверхнях апаратури;

- підвищений рівень низькочастотних магнітних полів від моніторів;

- довільна розстановка техніки і порушення вимог організації робочих місць;

- недотримання вимог до режимів праці і відпочинку;

- надмірне виробниче навантаження працівників;

- відсутність навиків по зниженню впливу психоемоційної напруги.

На працедавця покладається обов'язок забезпечити:

- безпеку працівників при експлуатації устаткування;

- застосування засобів індивідуального захисту працівників;

- відповідні вимоги охорони праці, умови праці на кожному робочому місці;

- дотримання режиму праці і відпочинку працівників;

- навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт;

- інструктаж по охороні праці;

- організацію контролю за станом умов праці на робочих місцях;

- проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- інформування працівників про умови і охорону праці на робочих місцях, існуючому ризику пошкодження здоров'я і компенсаціях, що вважаються їм, і засобах індивідуального захисту.

Таким чином, відповідальність за дотримання вимог законодавства до умов праці несе працедавець, що покладає ці функції на службу охорони праці організації або на привернутого на договірних початках фахівця з охорони праці.

Приміщення, де розміщуються робочі місця з ПЕВМ, повинні бути обладнані захисним заземленням (зануленням) відповідно до технічних вимог по експлуатації. Не слід розміщувати робочі місця з ПЕВМ поблизу силових кабелів і введень, високовольтних трансформаторів, технологічного устаткування, що створює перешкоди в роботі ПЕВМ.

Для освітлення приміщень з ПЕВМ слід застосовувати світильники з дзеркальними параболічними гратами, укомплектованими електронними пускорегулюючими апаратами. Допускається використання багатолампових світильників з електромагнітними пускорегулюючими апаратами, що складаються з рівного числа випереджаючих і відстаючих гілок.

При розміщенні робочих місць з ПЕВМ відстань між робочими столами з відео моніторами (у напрямі тилу поверхні одного відео монітора і екрану іншого відео монітора) повинна бути не менше 2,0 м, а відстань між бічними поверхнями відео моніторів - не менше 1,2 м.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше 600 мм, вширшки - не менше 500 мм, завглибшки на рівні колін - не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг - не менше 650 мм.

Конструкція робочого стільця повинна забезпечувати:

- ширину і глибину поверхні сидіння не менше 400 мм;

- поверхня сидіння із закругленим переднім краєм;

- регулювання висоти поверхні сидіння в межах

400 - 550 мм і кутам нахилу вперед до 15 град. і назад до 5 град.;

- висоту опорної поверхні спинки 300 +/- 20 мм, ширину - не менше 380 мм і радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм;

- кут нахилу спинки у вертикальній площині в межах +/- 30 градусів;

- регулювання відстані спинки від переднього краю сидіння в межах 260 - 400 мм;

- стаціонарні або знімні підлокітники завдовжки не менше 250 мм і вширшки - 50 - 70 мм;

- регулювання підлокітників по висоті над сидінням в межах 230 +/- 30 мм і внутрішньої відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної робочої пози при роботі на ПЕВМ, дозволяти змінювати позу з метою зниження статичної напруги м'язів шийно-плечової області і спини для попередження розвитку стомлення. Тип робочого стільця (крісла) слід вибирати з урахуванням зростання користувача, характеру і тривалості роботи з ПЕВМ.

Екран відео монітора повинен знаходитися від очей користувача на відстані 600 - 700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Осіб, що працюють з ПЕВМ більше 50% робочого часу (професійно пов'язані з експлуатацією ПЕВМ), повинні проходити обов'язкові попередні під час вступу на роботу і періодичні медичні огляди в установленому порядку.

При виникненні у тих, що працюють з ПЕВМ зорового дискомфорту і інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, не дивлячись на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, рекомендується застосовувати індивідуальний підхід з обмеженням часу роботи з ПЕВМ.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гіпокінезії, запобігання стомленню доцільно виконувати комплекси вправ.



Висновки

Навчаючись на оператора комп'ютерного набору ми отримали знання про комп'ютер, офісну техніку, програмне забезпечення. Але ці знання важливі не тільки для оператора комп'ютерного набору, але для будь-якої сучасної людини, тому що комп'ютери та організаційна техніка увійшли в наше життя, і ми стикаємося з цим повсякденно.

А оволодіння професією, яку ми отримали, навчаючись в училищі, дуже корисно для будь-якої людини, не дивлячись на її вік. Отримані знання потрібні і в повсякденному житті і в будь-якій іншій професії.

Можна впевнено сказати, що вступивши вчитися далі до будь-якого навчального закладу, ми будемо застосовувати отримані навички, ці знання полегшать навчання в ньому.

За півтора роки навчання ми отримали загальні поняття про роботу техніки та безпосередньо познайомилися з її роботою.

Коли я отримала тему своєї курсової роботи, мені було дуже приємно дізнатися, що завдяки неї я більш глибоко зможу дізнатися про устрій офісної техніки. На наглядних прикладах продемонструю роботу програм таких як: ABBYY FineReader, Microsoft Office Word 2003, Microsoft Office Word 2007.

Це дуже потрібний досвід яку би із професій я не обрала би у майбутньому.



Література

1. Запара С.В., Карнаухова Г.В., Макарова М.В. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2008.

2. Кузнецов И.Н. Секретарское дело. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2005. – 480 с.

3. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Изд. 6-е, перераб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 1996. – 432 с.

4. Харрисон Дж. Организация работы секретаря учреждения: Сокр. пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Экономика, 1985. – 120 с.

5. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия Интернета 2009. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2008. – 718с.

6. Інтернет – сайти: www.office.microsoft/uk-ua; www.pracya.ua; www.rambler/top100.ru.