Сканер
Теоретичні питання:
Сканер: призначення та принцип дії
Операційні оболонки. Оболонка FAR
Шрифти та оформлення. Використання стилів
Форматування елементів діаграм
Практичні завдання:
Описати послідовність команд запуску програми Калькулятор і виконання операції додавання в ній
Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 57
Перевести з двійкової системи числення в десяткову 10100101
Виконати аналіз продажу устаткування у магазинах. Вхідні дані для аналізу наведені у таблицях (див. додаток)
Т
еоретичні
питання:
1. Сканер: призначення та принцип дії
Сканування — переклад зображень у цифровий, комп'ютерний вид, аж до самого останнього часу залишалося вотчиною професіоналів. Однак час невблаганний: те, що було вчора долею обраних, сьогодні стало доступним усім.
Зовсім зненацька позначилося, що кожен другий користувач чи ледве не головною справою свого життя вважає складання комп'ютерної колекції власних фотографій, кожному третьому терміново потрібно „загнати” у комп'ютер зібрання творів Жуля Верна в ста томах... Ну а іншим сканер просто ПОТРІБНИЙ — без пояснення причин. Для сканування й наступної печатки грошей або проїзних квитків, наприклад.
У підсумку сканер знадобиться для рішення таких задач:
• сканування зображень;
• сканування тексту для подальшого розпізнавання (переклад з формату «картинки» з незрозумілими карлючками у формат власне тексту).
Звичайно, для якісного сканування й обробки зображень необхідний сканер набагато більш якісний, чим для простого сканування текстів. Але перш ніж тягти прагнучі руки до самого «крутого» сканера, помізкуєте: а якої, власне, якості потрібно від введеного через сканер зображення?
Для сканера, як й для принтера, це основна характеристика. Виміряється вона точно так само, в крапках на дюйм і називається дозволяюча здатність.
До речі, насправді параметрів дозволяючої здатності, у сканера два – оптичне (реальне) й програмне. Оптичний дозвіл — це показник первинного сканування; внаслідок програмними методами сканер може підвищити якість зображення й відповідно його дозволу. Так, оптичний дозвіл сканера може складати 300х600 dpi (що, як відомо, цілком влаштує домашнього користувача), а програмне до — 4800х4800 dpi. Однак «програмний» дозвіл сканера — величина вторинна, куди важливіше перший, оптичний показник.
Дозвіл сканера, як й монітора, має два показника — по горизонталі й вертикалі. Наприклад, 600х300, 600х600, 800х800 dpi. Однак найчастіше вживають тільки перше значення -- 500, 600. 800 або 1200 dpi.
Наступний важливий показник — розрядність сканера, що виміряється в бітах. Фактично вона означає ту кількість інформації, що знадобиться для оцифрування кожної крапки зображення. А ще — та кількість кольорів, що здатний розпізнати сканер: 24 біта відповідають 16,7 мільйонам кольорів, 30 біт — 1 мільярдові. Звичайно, реально така кількість кольорів ніколи в побуті не знадобиться: чутливості людського ока не вистачає навіть на те, щоб відрізнити 16-бітний колір від 24-бітного... Але розроблювачі не вгамовуються — на останніх моделях домашніх сканерів заявлена вже 48-бітна розрядність!
Ручні сканери – самі невеликі й дешеві: такий сканер займає не більше місця, ніж книжка середнього формату. Так що, хоча ручні сканери й забезпечують гарний рівень якості отриманого зображення (дозвіл — до 800х800 dpi, розрядність — 24 біт), домогтися його буде зовсім непросто. Але головний недолік ручних сканерів — розмір зображення, який розміщається в його „розтруб” Як правило, він не перевищує 10 см
Планшетний сканер. Сканери цього типу являють собою щось на зразок великого планшета. Паперовий лист із зображенням або текстом кладеться на прозору скляну поверхню, під якою рухається елемент розпізнавання сканера, прилад закривається кришкою
Є, звичайно ж, ще й інші типи сканерів: листові, ті, які протягують зображення крізь своє нутро, спеціалізовані сканери для фотографій і слайдів і т.д. На Заході останнім часом стали надзвичайно модними спеціалізовані сканери для фотографії, що встановлюються на манер дисководу, безпосередньо у системний блок.
Тип інтерфейсу. Показник, що визначає, куди і як ми будемо підключати сканер. Сканери з інтерфейсом SСSI вимагають установки в комп'ютер додаткової плати SСSI-адаптера (поставляється разом зі сканером). Звичайно, установити плату у вільний слот на материнській платі комп'ютера — операція нехитра і доступна будь-якому користувачеві. Однак краще все-таки не ризикувати і задіяти для цих цілей фахівця.
Сканери з інтерфейсом паралельного порту підключаються до вже наявного у комп'ютері паралельного порта (простіше кажучи, до роз’єма для принтера на задній панелі системного блоку). Треба сказати, що пропускна здатність принтерного порту дуже мала в порівнянні з SСSI-адаптером, так що підключений до нього сканер — неможливий тихохід
І вже звичайно, для власників нових комп'ютерів, оснащених USB-портом, важко знайти щось краще USB-сканера! Працює він ледве повільніше SСSI-версії, однак не вимагає покупки додаткових плат. До того ж можливо підключити в ланцюжок до USB-сканера принтер, монітор або навіть мишку. У тому випадку, звичайно, якщо ці пристрої також оснащені USB-роз’ємом.
Наявність спеціальних можливостей. При скануванні текстів великого об’єму не дуже зручно щораз вручну змінювати аркуші. Куди зручніше сканери з авто подаванням — ті, після сканування самі подбають про те, щоб завантажити черговий лист.
Фірми-виробники сканерів: фігура номер один на ринку масових сканерів, як і на принтерному ринку — Hewlett-Packard. Однак куди більше люблять володіючі меншими можливостями, але незрівнянно більш дешеві сканери Mustek Paragon, KYE та ін. Професіонали ж віддають перевагу сканерам UМАХ, Agfa й інші дорогі моделі.
2 Операційні оболонки. Оболонка FAR
FAR — російська розробка, що належить «перу» талановитого російського програміста Євгенія Рошаля, автора популярного у світі архіватора RAR (http://www.rarsoft.com).
FTP-клієнт, вбудований у FAR, робить цю програму просто незамінною для мандрівників по Інтернет: адже саме з FTP- серверів найчастіше копіюються файли (до речі, FAR володіє здатністю «докачувати» файли, прийом яких був перерваний в результаті «падіння» модему з лінії). Більш того — з допомогою FAR дуже зручно закачувати на видалені сервери створені сторінки Інтернет.
FAR володіє різними можливостями роботи з архіваторами. Він з легкістю розкриває навіть файли, які зжаті недоступним для інших екзотичним архіватором НА.
3 Шрифти та оформлення. Використання стилів
На етапі редагування тексту можна оперативно замінити шрифт, його розміри і накреслення, скориставшись вкладкою „Заменить” вікна „Найти и заменить”. За допомогою команди „Больше” це вікно трохи видозмінюється, після чого в ньому встановлюють формат початкового шрифту і формат шрифту, яким його треба замінити. Для цього клацанням мишею на кнопці „Формат” викликають список основних параметрів тексту (шрифт, абзац, мова та ін.), активізують параметр „Шрифт” і відкривають вікно „Найти шрифт” або аналогічне йому — „Заменить шрифт”. Встановивши послідовно потрібні параметри початкового та нового шрифтів, виконують процедуру пошуку і заміни (команди „Заменить”, „Заменить все”).
Форматування символів
Процедура форматування символів включає вибір типу, накреслення, розміру і кольору шрифту; встановлення інтервалів між символами, вибір засобу анімації (обрамлення, виділення) окремих слів та фрагментів тексту, введення в текст спеціальних символів тощо.
Вибір типу і розміру шрифту. Цю процедуру виконують через команду Формат-Шрифт, що зумовлює появу на екрані вікна „Шрифт” із трьома вкладками — „Шрифт”, „Интервал” та „Анимация”.
Вікно шрифтів із вкладкою „Шрифт” має вигляд, ідентичний вікну пошуку шрифту (рис. 2). Вкладка „Шрифт” надає користувачеві багатий вибір варіантів шрифтового оформлення тексту, а саме:
• вибір типу шрифту (Times New Roman, Baltika, Агіаl, Symbol та ін.) і варіанта його накреслення („обычный”, „курсив”, „полужирный” або „полужирный курсив”);
• встановлення або вибір зі списку шрифту потрібного розміру в пунктах (від 8 до 72 пт, 1 пт — приблизно 0,35 мм);
• задання параметрів підкреслення елементів тексту(„одинарное”, „только слова”, „двойное”, „пунктирное”, „толстой линей” та ін.);
• керування спецефектами оформлення тексту („зачеркнутый”, „двойное зачеркивание”, „верхний индекс”, „нижний индекс”, „с тенью” таін.).Вибір значень параметрів залежить від призначення і характеру документа. Стандартним є такий формат шрифту: тип – Times New Roman, висота 10 пт (приблизно 4мм), колір — монохромний („Авто”), накреслення — звичайне. Система призначає його автоматично під час створення нових документів на базі шаблону „Обычный”.
Вкладку „Интервал” вікна „Шрифт” (рис. 3) використовують для того, щоб установити масштаб шрифту, міжсимвольні інтервали і зсув символів щодо базової лінії тексту.
Міжсимвольний інтервал вибирають зі списку „Интервал” („обычный”, „разреженный”, „уплотненный”). Автоматично система призначає інтервал „Обычный”. Змінити у більший або менший бік його можна за допомогою лічильника. Позиція символів щодо лінії, на якій вони розташовуються („вверх”, „вниз”, „нет”), задається в списку ”Смещение” і також регулюється лічильником.
Вкладка „Анимация” вікна „Шрифт” містить список спецефектів, що привертають увагу користувача до певного слова, абзацу або фрагмента тексту („красные муравьи”, „мерцание”, „мигаючий фон”, „неоновая реклама”, „фейерверк”, „черные муравьи”). Анімація діє тільки під час перегляду документа на екрані монітора, на папері її не буде.
Більшість із наведених вище параметрів шрифту можна швидко активізувати за допомогою кнопок панелей інструментів або комбінацій клавіш керування (табл. 1).
Таблиця 1 Кнопки та швидкі клавіші вибору параметрів шрифту
|
Кнопка |
Назва кнопки |
Комбінація клавіш |
Виконувана операція |
|
|
„Шрифт” |
<Ctrl+Shift+F> |
Вибір типу шрифту (гарнітури) |
|
|
„Размер шрифта” |
<Ctrl+[> <Ctrl+]> |
Вибір розміру шрифту |
|
|
„Полужирный” |
<Ctrl+B> |
Перемикання на напів- жирний шрифт |
|
|
„Курсив” |
<Ctrl+I> |
Перемикання на курсив |
|
|
„Подчеркнутый” |
<Ctrl+U> |
Підкреслення тексту одинарною лінією |
|
|
„Двойное подчеркивание” |
<Ctrl+Shift+D> |
Підкреслення тексту подвійною лінією |
|
|
„Подчеркивание слов” |
<Ctrl+Shift+W> |
Підкреслення тексту штриховою лінією (крім пропусків) |
|
|
„Верхний индекс” |
<Ctrl++> |
Розміщення символів вище базової лінії |
|
|
„Нижний индекс” |
<Ctrl+=> |
Розміщення символів нище базової лінії |
|
|
„Зачеркнутый” |
- |
Закреслення тексту |
|
|
„Малые прописные” |
<Ctrl+Shift+K> |
Перетворення всіх літер на великі, але зі зменшеним розміром |
|
|
„Все прописные” |
<Ctrl+Shift+A> |
Перетворення всіх літер на великі (без зменшення розміру) |
Заміна регістру символів. Виконується командою Формат—Регистр, що відкриває діалогове вікно „Регістр” .
Засобами цього вікна можна:
• перевести перший символ усіх слів виділеного фрагмента у верхній регістр („Начинать С Прописных”);
• усі символи виділеного фрагмента перевести в нижній („все строчные”) або у верхній регістр („ВСЕ ПРОПИСНЫЕ”);
• символи верхнього регістру перевести в нижній регістр і навпаки („иЗМЕНИТЬ РЕГИСТР”);
• перейти до звичайного відображення символів („Как в предложениях”).
Швидко замінити малі літери фрагмента на великі і навпаки можна також натисненням на клавіші <Shift+F3>.
4 Форматування елементів діаграм
Створення графіків і діаграм
Табличний процесор Ехсеl дає змогу подавати табличні дані в наочнішій та зручнішій для сприйняття графічній формі. Адже, за словами Конфуція, один малюнок вартий тисячі слів. Ілюстрації використовують для показу функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин, із метою виявлення тенденцій зміни якого-небудь параметра в часі, відображення відсоткового вмісту кількох компонентів у певному об'єкті тощо.
Створення діаграм за допомогою програми Майстер діаграм
За допомогою Ехсеl можна будувати 14 стандартних типів діаграм, кожен із яких має ще кілька різновидів. Для цього використовують спеціальну програму Майстер діаграм (Chart Wizard), яка повністю автоматизує цей процес, залишаючи за користувачем тільки введення даних і прийняття низки елементарних рішень.
Створення будь-яких діаграм розпочинається з виділення діапазону даних, що підлягають відображенню, та активізації програми Майстер діаграм. Початковий діапазон даних можна виділяти пізніше. Його попереднє виділення пояснюється тільки прагненням мати зразок діаграми вже після вибору її типу та вигляду.
Процес створення діаграм за допомогою Майстра складається з чотирьох характерних кроків. Це:
• вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;
• зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів;
• введення заголовків діаграми та її осей; встановлення параметрів діаграми, пов'язаних із її зовнішнім оформленням;
• вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному або на окремому аркуші).
При правильному призначенні початкового діапазону даних Майстер здатний сформувати її практично за перший крок його роботи. Багато параметрів призначаються ним за умовчання.
Вибір типу діаграми. При активізації команди Вставка—Диаграмма або кнопки-піктограми («Мастер диаграмм») на екран викликається діалогове вікно «Мастер диаграмм: тип диаграммьі» з двома опціями-вкладками: «Стандартные» та «Нестандартные».
До стандартних діаграм належать гістограма та графік а також діаграми від лінійчатої до пірамідальної. Нестандартні діаграми є різновидами стандартних і відрізняються від них передусім колірною гамою.
Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач може переглянути її зразок та оцінити його. Для цього потрібно активізувати параметр «Просмотр результата». Зразок нестандартної діаграми відображається у вікні відразу ж після вибору її типу.
За умовчання Ехсеl призначає стовпцеву гістограму. За допомогою кнопки «Сделать стандартною» тип діаграми, що призначається системою за умовчання, можна змінювати. Цю процедуру виконують тільки після завершення формування вибраної діаграми.
Практична частина
Описати послідовність команд запуску програми Калькулятор і виконання операції додавання в ній.
Лівою клавішею миші натискаємо кнопку меню Пуск, обираємо підменю Программы далі Стандартные і Калькулятор. Набирати потрібне число і виконувати додавання можна як клавішами на клавіатурі (Num Lock), так і мишею, натискаючи лівою клавішею на відповідні кнопки у вікні Калькулятор.
Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 57
Розв’язання:
Поділимо число 57 на 2 до тих пір поки в остачі не залишиться одиниця або нуль. 57/2=28 (28*2=56. 57-56=1), 28/2=14 (14*2=28. 28-28=0), 14/2=7 (7*2=14. 14-14=0), 7/2=3 (3*2=6. 7-6=1), 3/2=1 (1*2=2. 3-2=1). Отже, запишемо виділені остачі у зворотній послідовності: 5710=1110012.
Перевести з двійкової системи числення в десяткову 10100101
Розв’язання:
Кожна двійкова цифра відповідає коефіцієнту степеня двійки, починаючи з найвищого і закінчуючи нульовим:
101001012=1*27+0*26+1*25+0*24+0*23+1*22+0*21+1*20=1*128+0*64+1*32+0*16+0*8+1*4+0*2+1*1=128+32+4+1=16510
Виконати аналіз продажу устаткування у магазинах. Вхідні дані для аналізу наведені у таблицях
Таблиця 1. Довідник клієнтів
-
Код клієнта
Клієнт
Контактактний телефон
Дата звернення
1001
РДГУ
215645
12.10.2005
1002
Обл.лікарня
228976
15.10.2005
1003
РРТЗ
243512
16.10.2005
1004
ВАТ "РЗВА"
610524
18.10.2005
1005
РОР ТПЦ
229945
20.10.2005
1006
НУВГП
220003
21.10.2005
1007
ПП Жук
232425
25.10.2005
1008
ПП Поліщук
241100
25.10.2005
1009
ВАТ Рівнеазот
613235
26.10.2005
1010
МПП Ямуна
263589
27.10.2005
Таблиця 2. Довідник обладнання
-
Код обладнання
Тип обладнання
Ціна
Знижка
10001
Celeron 1.5
2 177,00 грн.
5
10002
Celeron 1.3
2 118,00 грн.
2
10003
Аthlon 256
2 500,00 грн.
1
10004
HP 1500
825,00 грн.
2
10005
Mastek 1200
520,00 грн.
1
10006
Mastek 1500
1 200,00 грн.
8
20002
Pentium IV 2.1
2 668,00 грн.
6
20003
HP 1000
825,00 грн.
1
30003
Canon
8 100,00 грн.
7
40001
HP 1200
1 002,00 грн.
5
Таблиця 3.Заявка на продаж устаткування
-
Дата
Номер заказу
Код клієнта
Код обладнання
Кількість
20.10.2005
123455
1005
30001
8
22.10.2005
123456
1002
20002
10
23.10.2005
123457
1003
10001
12
22.10.2005
123458
1007
10005
5
21.10.2005
123459
1001
40001
2
22.10.2005
123460
1002
30003
1
23.10.2005
123461
1003
20003
4
24.10.2005
123462
1004
20003
2
25.10.2005
123463
1008
10004
3
26.10.2005
123464
1010
10003
2
26.10.2005
123465
1002
10003
2
27.10.2005
123466
1003
10004
3
27.10.2005
123467
1007
20003
1
28.10.2005
123468
1009
10001
4
28.10.2005
123469
1001
10005
3
29.10.2005
123470
1005
30003
5
29.10.2005
123471
1007
20003
2
30.10.2005
123472
1004
10004
1
30.10.2005
123473
1008
40001
3
Таблиця 3. Запит”Заявка на продаж устаткування”
|
Тип обладнання |
Ціна |
Знижка |
Кількість |
Клієнт |
Дата звернення |
Номер заказу |
|
Canon |
8 100,00 грн. |
7 |
1 |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123460 |
|
Canon |
8 100,00 грн. |
7 |
5 |
РОР ТПЦ |
20.10.2005 |
123470 |
|
Celeron 1.5 |
2 177,00 грн. |
5 |
4 |
ВАТ Рівнеазот |
26.10.2005 |
123468 |
|
Celeron 1.5 |
2 177,00 грн. |
5 |
12 |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123457 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
1 |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123467 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
2 |
ВАТ "РЗВА" |
18.10.2005 |
123462 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
2 |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123471 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
4 |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123461 |
|
HP 1200 |
1 002,00 грн. |
5 |
3 |
ПП Поліщук |
25.10.2005 |
123473 |
|
HP 1200 |
1 002,00 грн. |
5 |
2 |
РДГУ |
12.10.2005 |
123459 |
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
1 |
ВАТ "РЗВА" |
18.10.2005 |
123472 |
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
3 |
ПП Поліщук |
25.10.2005 |
123463 |
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
3 |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123466 |
|
Mastek 1200 |
520,00 грн. |
1 |
5 |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123458 |
|
Mastek 1200 |
520,00 грн. |
1 |
3 |
РДГУ |
12.10.2005 |
123469 |
|
Pentium IV 2.1 |
2 668,00 грн. |
6 |
10 |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123456 |
|
Аthlon 256 |
2 500,00 грн. |
1 |
2 |
МПП Ямуна |
27.10.2005 |
123464 |
|
Аthlon 256 |
2 500,00 грн. |
1 |
2 |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123465 |
|
Таблиця 4 Вихідний документ |
|||||||
|
Тип обладнання |
Ціна |
Знижка |
Кількість |
Сума |
Клієнт |
Дата звернення |
Номер заказу |
|
Canon |
8 100,00 грн. |
7 |
1 |
7 533,00 грн. |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123460 |
|
Canon |
8 100,00 грн. |
7 |
5 |
37 665,00 грн. |
РОР ТПЦ |
20.10.2005 |
123470 |
|
Сума |
|
|
6 |
45 198,00 грн. |
|
|
|
|
Celeron 1.5 |
2 177,00 грн. |
5 |
4 |
8 272,60 грн. |
ВАТ Рівнеазот |
26.10.2005 |
123468 |
|
Celeron 1.5 |
2 177,00 грн. |
5 |
12 |
24 817,80 грн. |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123457 |
|
Сума |
|
|
16 |
33 090,40 грн. |
|
|
|
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
1 |
816,75 грн. |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123467 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
2 |
1 633,50 грн. |
ВАТ "РЗВА" |
18.10.2005 |
123462 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
2 |
1 633,50 грн. |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123471 |
|
HP 1000 |
825,00 грн. |
1 |
4 |
3 267,00 грн. |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123461 |
|
Сума |
|
|
9 |
7 350,75 грн. |
|
|
|
|
HP 1200 |
1 002,00 грн. |
5 |
3 |
2 855,70 грн. |
ПП Поліщук |
25.10.2005 |
123473 |
|
HP 1200 |
1 002,00 грн. |
5 |
2 |
1 903,80 грн. |
РДГУ |
12.10.2005 |
123459 |
|
Сума |
|
|
5 |
4 759,50 грн. |
|
|
|
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
1 |
808,50 грн. |
ВАТ "РЗВА" |
18.10.2005 |
123472 |
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
3 |
2 425,50 грн. |
ПП Поліщук |
25.10.2005 |
123463 |
|
HP 1500 |
825,00 грн. |
2 |
3 |
2 425,50 грн. |
РРТЗ |
16.10.2005 |
123466 |
|
Сума |
|
|
7 |
5 659,50 грн. |
|
|
|
|
Mastek 1200 |
520,00 грн. |
1 |
5 |
2 574,00 грн. |
ПП Жук |
25.10.2005 |
123458 |
|
Mastek 1200 |
520,00 грн. |
1 |
3 |
1 544,40 грн. |
РДГУ |
12.10.2005 |
123469 |
|
Сума |
|
|
8 |
4 118,40 грн. |
|
|
|
|
Pentium IV 2.1 |
2 668,00 грн. |
6 |
10 |
25 079,20 грн. |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123456 |
|
Сума |
|
|
10 |
25 079,20 грн. |
|
|
|
|
Аthlon 256 |
2 500,00 грн. |
1 |
2 |
4 950,00 грн. |
МПП Ямуна |
27.10.2005 |
123464 |
|
Аthlon 256 |
2 500,00 грн. |
1 |
2 |
4 950,00 грн. |
Обл.лікарня |
15.10.2005 |
123465 |
|
Сума |
|
|
4 |
9 900,00 грн. |
|
|
|
|
ІТОГО |
135 155,75 грн. |
||||||
Список використаної літератури:
Леонтьев В. П.
Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 920 с.: ил.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 704 с. (Альма-матер)
Макарова М. В., Карнаухова Г. В., Запара С. В.
Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За заг. ред. к. е. н., доц. М. В. Макарової. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 642 с.