Віртуальне банківське обслуговування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту та маркетингу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

“Електронна комерція”

ВАРІАНТ 19

Херсон, 2010

Зміст

    Використання рекламних мереж

    Віртуальне банківське обслуговування

    Огляд популярних платіжних систем

    Правове регулювання електронних ринків

Джерела

1. Використання рекламних мереж

Рекламна мережа - це об'єднання рекламних майданчиків загальною системою банерних показів. При цьому не варто плутати рекламні та банерообмінні мережі. Останні не є провайдерами з продажу реклами, а надають сервіс з обміну показів банерів, заробляючи комісію близько 10% від усіх показів. Рекламні, тобто комерційні мережі, заробляють комісію від продажу реклами. Основною з їх переваг є єдина система управління рекламою та аналіз її ефективності. Така спільність дає можливість єдиного алгоритму статистики на великій кількості рекламних майданчиках, що входять в мережу. Таким чином, з'являється можливість керування частотою в рамках всіх рекламних майданчиків, а не на окремо взятому сайті. А це збільшує ефективність використання рекламного бюджету приблизно на 25% за рахунок відсутності показів понад встановлену частоти. Також відкриваються можливості для більш зрозумілого планування. Охоплення не вимагає прогнозування, а перетин аудиторії відомий з мінімальною похибкою. Як правило, на сайтах, що входять в рекламну мережу, використовуються єдині стандарти розмірів банерів, що істотно спрощує і здешевлює запуск рекламної компанії. Відповідаючи на питання, для чого використовують рекламні мережі, підсумуємо все сказане, щоб зрозуміти: ці системи дозволяють власникам сайтів конвертувати свій трафік в гроші. [5]

2. Віртуальне банківське обслуговування.

Цей різновид обслуговування є найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Клієнту немає необхідності купувати чи встановлювати спеціальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім’я та пароль для входу в систему та ключ для електронного підпису своїх розпоряджень банку.

Зазначимо, що окрім послуг з управління рахунком Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку і шукати потрібну інформацію, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною поштою всю необхідну інформацію. Крім того банк може спростити процедуру подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайту бланків всіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтінгу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне - обслуговувати електронну комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ з’явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері - віртуальному офісі, який виконує ті ж функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність реалізації такого проекту (а значить і високу вартість) та недовіру потенційних клієнтів вони являють собою поодинокі приклади або тісно пов’язані з традиційними фінансовими установами. Зрозуміло, що в Україні до таких проектів ще далеко.

Вітчизняні банки в сфері Internet-банкінгу

Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу можна віднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-Україна". За результатами досліджень, проведених "Українським фінансовим порталом" процентний розподіл банків, що використовують інтернет ресурси виглядає так:

    38% банків мають інформаційний інтернет-ресурс,

    3% надають часткові інтернет-послуги,

    59% взагалі не мають ресурсів в Інтернеті.

Банки пропонують своїм клієнтам такі види послуг:

1. Надання фінансової інформації щодо стану валютного та кредитного ринку. Такі матеріалі підібрані спеціалістами і є досить зручними для використання. Їх можна проглядати безпосередньо на сайті банку або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку інформацію є ING-Barings Україна (www.ingfn.com.ua). Крім цього деякі банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Достатньо клікнути на назву відповідного документу, роздрукувати і бланк вже в офісі (близько 1-2 хвилин). Більшість банків надають подібні послуги безплатно.

2. Управління рахунком. По суті банки вдосконалили систему "Клієнт-банк", додавши можливість використання Інтернету. Функції системи, зрозуміло, не змінились, але відтепер необов’язково їхати до офісу або встановлювати спеціальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безплатно, або за символічну плату. Суттєвим досягненням банку "Райффайзенбанк-Україна" стала реалізація проекту підключення системи Клієнт-банк до каналів Інтернет, завдяки якому клієнти можуть не тільки отримувати виписку про стан рахунків, але й відправити платіжне доручення, а також відкрити акредитив, знаходячись у будь-якій точці світу.

3. Платіжна карта + Інтернет. Механізм такої послуги полягає в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар(и) (формує корзину), заповнює платіжну форму, в якій вказує своє ім’я (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термін її дії та номер. Форма відсилає дані на сервер магазину, який пересилає їх в централізовану базу даних для перевірки дійсності картки. Якщо все гаразд, сервер відсилає дані про платіж в банк покупця, де на картці блокується сума, необхідна для покупки. Отримавши повідомлення про це, сервер відсилає розпорядження у відділ доставки та підтвердження платежу - покупцю. Пізніше банк магазину надішле електронний запит в банк покупця і отримає від нього платіж. А банк покупця відповідно спише гроші з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг - так звану віртуальну карту. Її можна використовувати для проведення платежів в Мережі всюди, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa. Відкриття такої карти (коштує $5) та банківське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше, аніж послуги з використанням звичайної пластикової картки Visa Classic ($10 та $2,5) і Visa Gold ($60 i$5). Але картку не можна побачити: вона дійсно віртуальна і представляє собою певний цифровий пароль, відомий лише клієнту. Саме цим пояснюється її дешевизна. ВАБанк надав можливість управляти своїм картковим рахунком через сервер банку (https://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи "електронного банкінгу" (так ця послуга називається) клієнт досить швидко отримає виписку про стан поточного рахунку та проведені карткою платежі зі всіма подробицями (реквізити, блоковані суми, авторизовані залишки тощо)

4. "Мобільний банкінг" - вдале поєднання послуг стільникового зв’язку та Інтернет. В цьому напрямі спостерігається поєднання зусиль банків та операторів стільникового зв’язку (Аваль з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клієнтам надавалась змога контролювати тільки свій "мобільний" рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спільно з "Київстар GSM" випустив пластикову карту Starcard на основі карти Visa. Маючи цю карту та мобільний телефон з можливістю відправки SMS-повідомлень, можна проводити оплату за послуги мобільного зв’язку, комунальні послуги, а також здійснювати платежі за покупки більш, ніж в 12 тис. торгових точках світу. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в іншому кінці світу. Система мобільного банкінгу дає можливість держателям платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих АТ ВАБанк, використовувати свій мобільний телефон для отримання таких послуг:

    одержання інформації про суму, доступну для використання по карті на конкретний момент часу.

    отримання повідомлення, яке підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття готівки.

    можливість самостійно, з мобільного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати або підозри у неправомірному використанні реквізитів карти.

    одержання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

5. Обслуговування інтернет-комерції. Тут і з’являються великі можливості для банку. Для того, щоб Інтернет-магазин отримував "реальні" гроші за свої товари, потрібно створити веб-сторінку та програмне забезпечення, що відповідатиме за платежі. Крім того, потрібен банк, який буде сповіщати про надходження платежів та гарантувати законність отриманих грошей. Якщо потенційний покупець заходить в Інтернет-магазин і бачить там логотип відомого банку (який обслуговує платежі магазину), це як мінімум доведення того, що магазин реально існує. Саме тому Інтернет-магазини хочуть працювати з провідними банками України. [6]

3. Огляд популярних платіжних систем

Покупки товарів і послуг (як і заробіток) за допомогою Інтернет стають нормою. Для фінансових операцій у мережі, крім традиційних банківських пластикових карт, використовують всілякі електронні платіжні системи.

Найбільш популярними в українському сегменті мережі інтернет (про це свідчить кількість реєстрацій) є сервіси WebMoney, Яндекс.Гроші, RBK Money, Інтернет.Гроші, E-Gold і PayPal.

WebMoney Transfer

Сьогодні – це найбільш популярний сервіс у своєму роді серед користувачів не тільки в Україні, але й у більшості країн СНД. Велика кількість інтернет-магазинів інтегровані в WebMoney, що практично гарантированно забезпечує клієнтуру. Але головним фактором популярності сервісу є ранній старт діяльності й перевірена безпека платежів.

Кожний, хто реєструється в системі WebMoney, одержує електронний гаманець. Для доступу до нього необхідно встановити програму WM Keeper Classic або ж працювати через веб-інтерфейс WM Keeper Light, використовуючи при цьому захищене з’єднання. У системі доступно кілька електронних валют, які еквівалентні «паперовим» грошам. Серед них WMZ (долар США), WMR (російський рубль), WMU (українська гривня).

Способів поповнити або перевести в готівку кошти в WebMoney існують досить багато: обмінні пункти, електронні кіоски, інтернет-сервіси обміну валют.

При здійсненні транзакцій з користувача стягується комісія в розмірі 0,8%, але не менш одного цента. Комісія знімається з гаманця додатково, а кореспондент (одержувач) одержить зазначену суму цілком.

Яндекс.Гроші

Электронна платіжна система Яндекс.Гроші – дітище російського пошукача Яндекс, завдяки чому й завоювала певну популярність. Для українського користувача система не дуже зручна, тому що призначена для резидентів Російської Федерації, до того ж існує прив’язка електронних грошей до російського рубля.

Проте, багато наших співгромадян успішно користуються Яндекс.Грошима. Причин тому може бути декілька: співробітництво з різноманітними сервісами Яндекса (у тому числі системою пошукової реклами Яндекс.Директ), покупка товарів і послуг у російському сегменті інтернету.

Так само, як і у випадку з WebMoney, користуватися системою можна двома способами: за допомогою спеціального програмного забезпечення й веб-інтерфейса. Комісія за операції становить 0,5% від загальної суми транзакції.

RBKMoney

RBK Money називався RuPay. Ребрендінг пов’язаний із входженням у холдинг РБК. Поповнити рахунок можна за допомогою зовсім різних електронних валют. Інші способи (служби грошових переказів, електронні кіоски, банкомати) доступні тільки на території Росії. Вивести гроші можна через електронні обмінні сервіси або рахунок у російському банку.

Система, в основному, орієнтована на російського користувача, тому, як і Яндекс.Гроші, прив’язана до рубля. Всі транзакції відпрацьовуються по захищеному з’єднанню, без застосування додаткових програм.

Інтернет.Гроші

За допомогою Інтернет.Грошей можна робити різні фінансові операції в Україні: оплачувати мобільний зв’язок, робити покупки у вітчизняних інтернет-магазинах, погашати комунальні платежі й т.д. Переказати в гривні із системи й поповнити рахунок буде не важко – сервісів, що надають подібні послуги, досить багато як в інтернеті, так і оффлайн.

Щоб почати користуватися сервісом, досить установити програму Інтернет.Гаманець (вона не прив’язана до конкретного комп’ютера, тому легко переноситься на знімних пристроях).

Вартість кожної операції усередині системи коливається від 0 до 0,5% від загальної суми транзакції.

PayPal

PayPal – найбільша електронна платіжна система, у якій зареєстроване більше 150 млн. рахунків в усьому світі. Належить вона компанії eBay і тісно інтегрована з відомим інтернет-аукціоном. Саме ця причина змушує більшість користувачів СНД заводити собі рахунки в PayPal. Зараз українці можуть тільки реєструватися в системі й вносити гроші для проведення подальших операцій. З виводом грошей справа набагато складніше – сервіс не надає такої послуги для наших громадян. Проте, існують компанії, які можуть анонімно відкрити банківський рахунок у США. А через нього вже можна без проблем перевести електронні гроші в реальні.

Стрімкий розвиток електронної комерції сприяє появі нових і розвитку існуючих фінансових інструментів. У їхньому різноманітті потрібно вибрати ті, які максимально відповідають вашим потребам. Скажемо, якщо ви маєте намір робити покупки через іноземні аукціони й магазини, безумовно, варто відкрити рахунок в E-gold або PayPal. Для більшості покупок у вітчизняних і російських інтернет-магазинах підійде WebMoney. А у випадку якщо ви вирішили зайнятися комерцією в Мережі, гаманці варто завести відразу в декількох системах. [7]

4. Правове регулювання електронних ринків

Основою законодавчого регулювання інформаційної діяльності України є Конституція. Згідно статті 89 Конституції України в Україні гарантується свобода інформації, законодавчо забезпечуються рівні права і можливості доступу до неї. Згідно законам України "Про інформацію" та "Про науково-технічну інформацію" інформація розглядається як об’єкт права власності, а фізичні та юридичні особи, що реалізують інформаційні продукти, вважаються товаровиробниками з усіма відповідними правами та зобов’язаннями.

Закон "Про інформацію" встановлює правову основу інформаційної діяльності до якої можна віднести і діяльність, що зумовлена економічними відносинами на електронних ринках. У законі розкрито основні питання, що пов'язані з поняттям інформації, видами і методами інформаційної діяльності, режимами доступу до інформації, її джерелами, обов'язками та правами учасників інформаційних відносин, питаннями охорони права на інформацію, відповідальністю за порушення цього права, розглянуто питання міжнародної інформаційної діяльності та питання співробітництва з закордонними інформаційними органами.

Закон проголошує основні принципи інформаційних відносин:

    відкритість, доступність інформації та вільний обміну нею;

    об'єктивність та достовірність інформації;

    гарантованість права на інформацію;

    законність одержання, використання, поширення і зберігання інформації;

    повнота і точність інформації.

Даних принципів електронного обміну повинні додержуватись всі суб’єкти, що використовують в своїй діяльності можливості електронних ринків. В якості суб’єктів інформаційних відносин законом виділено громадян України, юридичні особи, міжнародні організації, особи без громадянства.

Відсутність територіальної залежності в здійсненні економічної діяльності на електронних ринках формує особливості міжнародної інформаційної діяльності, співробітництва з іншими державами і міжнародними організаціями в сфері інформаційного обміну. Законодавчо закріпленим є поняття інформаційного суверенітету, основу якого складають національні інформаційні ресурси незалежно від утримання, форми, часу та місця створення.

Закон "Про науково-технічну інформацію" визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, шляхом створення в Україні правової бази для одержання і використання науково-технічної інформації. Законом визначається поняття інформаційного ринку як системи економічних, організаційних і правових відносин відносно продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.

Діяльність суб’єктів інформаційного ринку регламентується законами "Про інформаційні агенції" та "Про підприємництво" згідно яким інформаційні агенції займаються збором, обробкою, створенням, зберіганням, підготовкою інформації до розповсюдження, а також випуском і розповсюдженням інформаційної продукції, а підприємці (фізичні особи) можуть з власної ініціативи і на свій ризик систематично здійснювати діяльність по виробництву інформаційних продуктів, виконувати відповідні роботи, надавати послуги, або займатися торгівлею з метою одержання прибутку, в тому числі з залученням електронних засобів обміну інформацією.

Важливим кроком у формуванні інфраструктури електронних ринків є прийняття Національної програми інформатизації, яка визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загального державного значення і включає в себе:

    концепцію Національної програми інформатизації;

    державні програми інформатизації;

    галузеві програми та проекти інформатизації;

    регіональні програми та проекти інформатизації;

    програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.

Рішення, що спрямовані на розвиток інформаційної інфраструктури України мають загальнонаціональне значення, істотно впливають на вирішення проблем реформування економіки, розвитку державності, становлення ринку інформаційних продуктів і послуг.[1,2,3,4]

internet банкінг платіжний електронний

Джерела

    Конституція України

    Закон України «Про інформацію»

    Закон України «Про інформаційні агенції»

    Закон України «Про підприємництво»

    Ананьєв, О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. - Львів: Новий Світ_2000, 2006. - 584 с.

    Костяев Р.А. Бизнес в Интернете: финансы, маркетинг, планирование. - СПб: БХВ-Петербург, 2002. - 656 с.

    Офіційні сторінки в Інтернет платіжних систем WebMoney, Яндекс.Гроші, RBK Money, Інтернет.Гроші та PayPal.