Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії

Зміст

Вступ

Розділ І. Організація обліку в Пакистані

Розділ ІІ. Організація обліку в Фінляндії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Система бухгалтерського обліку – це акумуляція та трансформація множини даних про факти господарського життя, які формують всебічну інформацію про господарсько-фінансову діяльність господарюючих суб’єктів, необхідних для прийняття ефективних економічних рішень певним колом користувачів.

Загальне поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає з визначення облікової системи, і конкретизується рядом принципів:

Національна система бухгалтерського обліку дозволяє вирішувати тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом створення відповідних законодавчих актів, які регулюють національну облікову систему.

Щоб зрозуміти як в кожній конкретній країні розвивається своя система бухгалтерського обліку, необхідно визначити ті фактори, які впливають на особливості створення і функціонування національних систем. До таких факторів відносять: загальну економічну ситуацію в країні; професійне самоврядування; ступінь розкриття фінансової інформації; систему оподаткування; юридичне середовище; мову; національні особливості; джерела фінансування; економічні наслідки від прийнятої системи.

Тому метою моєї роботи є визначення характерних рис ведення обліку в Пакистані та Фінляндії, а також визначити, які саме фактори впливають на формування національної системи саме досліджуваних країн.

Розділ І. Організація обліку в Пакистані

Система організації обліку.

Значний вплив на розвиток теорії та практики в світі здійснює Великобританія. Майже всі колишні англійські колонії ведуть облік за британською моделлю в тому числі і Пакистан.

Основні принципи британської моделі були розроблені у Великобританії та США. Значний внесок у їх розвиток зробили Нідерланди, тому цю модель було б точніше назвати Британо-американо-нідерландською. Роль названих країн продовжує залишатися дуже активною.

Основна ідея моделі - орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Промислові революції в США та Великобританії привели до того, що власники компаній та інвестори віддалилися від оперативного управління і передали його професійним управляючим. У такій ситуації фінансово-облікова інформація є важливим джерелом даних про стан компанії. Управлінський персонал зобов'язаний надавати своїм акціонерам звіти для контролю за ефективністю використання ресурсів. Саме ця обставина визначила націленість фінансової звітності на інформаційні потреби інвесторів і кредиторів.

Організація бухгалтерського обліку ґрунтується на наукових принципах, які задовольняють національні потреби економіки країни.

У Пакистані фондовими біржами дозволено використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), як іноземними так і внутрішніми компаніями.

В Пакистані поняття облікової політики трактується наступним чином:

Облікова політика - це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності".

МСФЗ використовуються без змін, як національні стандарти.

Облік необоротних активів.

Необоротні активи у зарубіжній практиці позначаються різними термінами: постійні активи, власність, споруди та обладнання, матеріальні постійні активи тощо.

В Пакистані необоротні активи – це довгострокові активи, що об’єднують в собі основні засоби або власність, будівлі та обладнання, невідчутні (нематеріальні активи), витрати майбутніх періодів, інвестиційні фонди та інші поза оборотні активи.

Облік оборотних активів.

Найліквіднішими серед активів підприємства є грошові кошти та їх еквіваленти,, які визнаються в різних облікових системах за фактичною номінальною вартістю або оголошеною вартістю.

Операції з іноземною валютою знаходять відображення в звітності в тій валюті, в якій складена звітність.

Облік зобов'язаннь.

Основними характеристиками зобов'язання в Пакистані є наступні:

    наявність у компанії зобов'язання, виконати яке можна лише шляхом передачі активу або надання послуг іншій організації в майбутньому;

    господарська подія, що призвела до виникнення даного зобов'язання, вже відбулася;

    виникнення зобов'язання повинно бути, принаймні, ймовірним.

Необхідно розрізняти дійсні та майбутні зобов'язання. Рішення керівництва підприємства придбати активи у майбутньому саме по собі не веде до виникнення зобов'язання. Як правило, зобов'язання виникає тільки тоді, коли актив отримано або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив. В останньому випадку невідмовність угоди означає, що економічні наслідки невиконання зобов'язання, наприклад, у зв'язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на Користь іншої сторони.

При переведенні фінансових звітів закордонного підприємства з метою його включення у свої фінансові звіти підприємства в Пакистані, яке звітує, відповідно до МСБО 21 повинно застосовує такі процедури:

    переведення як монетарних, так і немонетарних активів та зобов'язань закордонного підприємства за курсом при закритті;

    переведення статей доходів та витрат закордонного підприємства за валютними курсами на дату операцій, окрім випадків, коли закордонне підприємство звітує у валюті країни з гіперінфляційною економікою; в цьому разі статті доходів та витрат слід перераховувати за валютними курсами при закритті;

    класифікація всіх остаточних курсових різниць така ж як і у власного капіталу, доки не відбудеться вибуття чистих інвестицій.

План рахунків.

План рахунків характеризується тим, що немає загальноприйнятого національного плану рахунків, що й характерно для країн англо-американської системи обліку. Для цих країн до яких входить і Пакистан характерні наступні риси.

1. Наявність двох самостійних бухгалтерій: фінансової та управлінської. При цьому фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Вона включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими юридичними чи фізичними особами, а також аналітичний облік фінансових операцій. За даними фінансового обліку визначають прибуток (збиток) та складають звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління, він вирішує такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції, складання цілого ряду прогнозів, а саме: про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринків збуту, про фінансовий стан фірми в перспективі, фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства тощо. В його основу покладено широке застосування фінансової математики; управлінська бухгалтерія є необов'язковою, як правило, вона застосовується тільки на великих підприємствах.

2. Як і більшість планів рахунків країн-членів ЄС план рахунків будується на основі методу «затрати-випуск» з постійним спрямуванням бухгалтерського обліку на кінцевий результат. Фінансова бухгалтерія порівнює витрати з випуском у розрізі функціональних рахунків (виробництво, транспорт, постачання, реалізація, адміністрація тощо) та визначає фінансовий результат, а у випадку однорідності готової продукції, вимірювання витрат випуску та результатів проводиться у розрізі центрів відповідальності.

В управлінській бухгалтерії вимірювання витрат, пов'язаних з випуском та визначенням фінансових результатів, проводиться у розрізі виробів, внутрішніх та зовнішніх сегментів діяльності.

    Постійна спрямованість бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансових результатів.

    Значна інтеграція планування та обліку на рівні фінансової та управлінської бухгалтерій.

    Визначення фінансових результатів здійснюється на основі групування витрат за елементами з чітким відокремленням доданої вартості.

Багато підприємств країн англо-американської облікової системи облік витрат здійснюють на функціональних рахунках. Наприклад, професійний план рахунків енергетичної промисловості Канади пропонує обліковувати витрати за наступними рахунками: 50 «Виробництво», 51 «Транспорт», 52 «Реалізація», 53 «Постачання», 54 «Адміністрація» тощо.

Всі професійні плани рахунків будуються на певних принципах, на підставі яких кожна компанія самостійно формує план рахунків.

Облік власного капіталу.

В звітності компаній країни розкрита наступна інформація, яка стосується власного капіталу компаній:

    кількість акцій, які дозволені до випуску, випущені та знаходяться в обігу;

    частка неоплаченого капіталу;

    номінальна, чи юридично визначена вартість акцій;

    зміни рахунків акціонерного капіталу за період;

    права, привілеї та обмеження, що стосуються розподілення дивідендів;

    відкладені дивіденди за привілейованими кумулятивними акціями;

    викуплені акції;

    акції, зарезервовані для майбутнього випуску, відповідно до опціонних та продажних контрактів, включаючи їх умови та суми;

    додатковий капітал (емісійний дохід);

    додатковий капітал від переоцінки;

    резерви та накопичений (нерозподілений) чистий прибуток;

Автоматизація обліку.

Уряд Пакистану вирішив модернізувати свою централізовану систему бухгалтерського звіту і фінансової звітності. Традиційна система, вік яку складає сто років, в даний час переживає процес заміщення нової, відповідної Стандартам бухгалтерського обліку і звітності в державному секторі, прийнятим ІНТОСАІ і IFAC. Таке підприємство зажадало повного зміни технології процесу бізнесу (BRR), маючи на увазі технологічні вимоги, витікаючі з необхідності інтегрованої системи фінансового менеджменту.

BRR було здійснене за сприяння міжнародних консультантов, і нова модель бухгалтерського обліку і звітності висловлена в систематизованій формі в семи томах керівництва. Хоча вона дала початок здійсненню галузевого розробленого рішення у формі програмного забезпечення для фінансового менеджменту в Пакистані, функціональність повної системи була вперше виявлена і визначена в 15 функціональних модулях. Очікується, що нова система створить всеосяжні рамки функціональних можливостей для складання бюджетів і бухгалтерського обліку.

Подання фінансової звітності.

Бухгалтерська звітність є системою показників, що характеризують фінансовий стан підприємства на певну дату і фінансові результати його діяльності за певний період. Методологічно та організаційно вона є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку і виступає. кінцевим етапом облікового циклу, що зумовлює органічну єдність показників, які в ній формуються. Разом з тим, звітність підприємства в Пакистані не вичерпується тільки бухгалтерською. Крім неї існують статистична, податкова, оперативна та інші види звітності.

Фінансові звіти є кінцевим вихідним продуктом системи обліку, що призначений для зацікавлених осіб.

Відповідно до МСБО 1 "Подання фінансових звітів" кожному підприємству в Пакистані, базуючись на характері своєї діяльності, самостійно вирішують: подавати чи не подавати поточні та непоточні активи и поточні та не поточні зобов'язання у вигляді окремої класифікації в балансі. Якщо підприємство вирішить не робити цієї класифікації, слід подавати всі активи та зобов'язання в порядку їх ліквідності.

Адресна частина балансу у країні містить назву компанії, її юридичний статус та дату складання.

Відповідно до МСБО не згортають активи та зобов'язання (крім - випадків коли є на те законне право) та об'єднувати вагомі статті іншими статтями.

Відповідно до МСБО 1 "Подання фінансових звітів" (п. 66) на підприємствах в Пакистані зазначено, що основна частина балансу як мінімум повинна включати рядки, які відображають такі суми:

    основні засоби;

    нематеріальні активи;

    фінансові активи;

    інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі;

    грошові кошти та їх еквіваленти;

    запаси;

    торговельна та інша дебіторська заборгованість;

    торговельна та інша кредиторська заборгованість;

    податкові зобов язання та активи згідно з вимогами МСБО 12 "Податки на прибуток";

    забезпечення;

    непоточні зобов'язання, на які нараховуються відсотки;

    частка меншості;

    акціонерний капіталі

    випущений капітал та резерви.'

Стандарт вимагає, щоб підприємства розкривали в балансі (або у примітках до нього) подальшу підкласифікацію поданих рядків. Кожну статтю (якщо це доречно) слід поділяти на підкласи за їх характером, а також слід окремо розкривати суми дебіторської та кредиторської заборгованостей щодо материнського підприємства, споріднених дочірніх підприємств, асоційованих компаній та інших пов'язаних сторін.

Розділ ІІ. Організація обліку в Фінляндії

Регулювання та система обліку.

Фінляндія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:

    тісні виробничі зв'язки з банками;

    детальний юридичний регламент обліку і звітності;

    орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;

    макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Крім цього, у класифікації систем правового регулювання бухгалтерської діяльності виділяють окремо британську, американську та німецько-датську модель до якої входить Фінляндія.

Національні стандарти розробляються самостійно і не відповідають Міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

У Фінляндії фондовими біржами дозволено використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), як іноземними так і внутрішніми компаніями.

Для Фінляндії характерною є банківська форма регулювання бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські стандарти – стандартні вимоги до методів та процедур ведення бухгалтерського обліку: нарахування амортизації, оцінка запасів, нарахування податків, порядок включення підсумкових асоціацій та дочірніх підприємств до зведеної звітності, облік курсових різниць.

Стандарти в основному стосуються фінансового обліку та звітності, порядок же реєстрації та обробки інформації управлінської бухгалтерії визначається підприємством самостійно і не регламентується інструкцією та стандартами.

В Фінляндії стандарти розроблені переважно законодавчими органами з більшим чи меншим ступенем впливу професійних організацій та носять нормативний характер.

Розробка та удосконалення є важливим елементом системи обліку та звітності в країні, тому що по-перше, вони забезпечують зі ставність бухгалтерської документації, як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди; по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних користувачів.

План рахунків.

Кожне підприємство Фінляндії використовує набір бухгалтерських рахунків, за допомогою якого здійснюється формування облікової та звітної інформації. про господарську діяльність. На них відображаються всі зміни, які відбуваються з активами, зобов'язаннями та капіталом під впливом господарських операцій.

Бухгалтерські рахунки відкриваються на підприємстві на кожен вид активу, капіталу і; зобов’язань, а також на доходи і витрати. Кожен рахунок має назву, що відповідає відображеному на ньому об'єкту, і кодове позначення.

Назви рахунків та їх коди визначаються єдиним Планом рахунків бухгалтерського обліку, який розробляється, централізовано.

Підготовка бухгалтерів.

В країні склалася особливо важлива ідеологія підготовки бухгалтерів. Сутність її полягає у тому, що бухгалтер не може бути підготовлений в університеті, а тим більше в коледжі або на будь-яких курсах. Диплом можна отримати, лише отримавши визнання професіоналів-бухгалтерів, тобто членів професійного Інституту бухгалтерів, які діють в усіх провідних країнах світу.

Взаємодія з зовнішніми організаціями.

Фінляндії входить в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка об'єднує уряди 24-ох країн, включаючи більшість індустріально розвинутих держав. Її мета – сприяти економічному розвитку країн-членів організації шляхом надання консультаційної допомоги по широкому спектру проблем, таких як, наприклад, проблема упорядкування валютних курсів. У 1976 році ОЕСР видала зведення правил управління БНК, одним з розділів якого були рекомендації щодо змісту фінансового звіту. В останній час ОЕСР приступила до огляду практики в країнах-учасницях з тим, щоб розробити рекомендації по зближенню національних методик. Експерти ОЕСР мають бажання виступити в ролі каталізатора, що стимулює діяльність різноманітних професійних організацій по узгодженню облікових стандартів, оскільки ОЕСР не має ні ресурсів, ні бажання займатися вирішенням цієї проблеми в повному обсязі.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що системи регулювання бухгалтерського обліку в різних країнах складалися під дією різних факторів, більшість з яких були зумовлені як історичним розвитком, так і взаємним впливом. Тому, порівнюючи ці системи, можна виявити як подібні характеристики, так і суттєві відмінності.

Пакистан належить до британської системи обліку для якої характерне орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Організація бухгалтерського обліку у Пакистані ґрунтується на наукових принципах, які задовольняють національні потреби економіки країни.

Фінляндія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави.

І на організацію і ведення обліку в кожній країні впливають такі фактори, як: загальна економічна ситуація в країні; професійне самоврядування; ступінь розкриття фінансової інформації; система оподаткування; юридичне середовище; мова; національні особливості; джерела фінансування; економічні наслідки від прийнятої системи.

Список використаних джерел

  1. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир ПП «Рута», 2003. – 544 с.

    Вильямс Я. Справочник GAAP с комментариями. (випуск 1) – ИНФРА. – М, 1998, - ХІ, 149 с.

    Коршуков В.І. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія. – К.: Основа, 1999. – 226 с. – Рос. мовою

    Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000/Перекл. з англ. за ред. С.Ф.Голова/К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України. – 2000. – 224 с.

    Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 311 с. – (Вища освіта ХХ століття).

    Лучко М.Р. бухгалтерський облік в управління бізнесом. Зарубіжний досвід. – К.: «Облікінформ», 2002. – 258 с.