Аналіз ринку роздрібної торгівлі

2


Зміст

Вступ 4

І. Загальний аналіз ринку роздрібної торгівлі (ємність ринку, темпи його

розвитку, визначення можливостей і форм глобалізації послуг даного ринку) 5

ІІ. Порівняльний аналіз прийомів менеджменту лідерів ринку (основні

фактори успіху) 13

ІІІ. Рекомендації новим операторам ринку 17

Висновки 20

Список літератури 23

Вступ

Торгівля в Україні є одним з видів економічної діяльності, які найшвидше зростають.

Обсяг роздрібного товарообігу України, за даними Державного комітету статистики, в 2007 році склав 91,9 млрд. грн., що в порівняльних цінах на 23% більше обсягу минулого року. Питома вага оптової та роздрібної торгівлі у ВВП протягом 2003-2007 рр. коливається в межах 11-12%, що є другим результатом після промисловості. Однак, цей показник є дещо нижчим, ніж у таких країн, як Російська Федерація (19-20%), Польща (18-19%), США (15-16%) та Великобританія (14%).

Це свідчить про порівняну нерозвиненість цього виду економічної діяльності в нашій країні. Особливо ненасиченим є ринок роздрібної торгівлі. За оцінками консалтингової компанії AT Kearney, яка щорічно складає Global Retail Development Index, на сьогодні найперспективнішими з позиції потенційного розвитку торгівельних мереж є ринки країн, що розвиваються, зокрема, у трійку найпривабливіших країн увійшли Індія (1), Росія (2) і Україна (3).

Основним фактором розвитку сфери торгівлі в Україні є зростання доходів населення, яке визначається темпами росту реальної заробітної плати та зниженням рівня безробіття. Проте, зростання доходів населення в 2007 р. не супроводжувалося адекватним розширенням товарної пропозиції. Це пов’язано зі зміною системи перерозподілу доходів, яка виражена у підвищенні заробітної плати при падінні темпів росту економіки в цілому. Рівень доходів ще не є достатнім для забезпечення всіх першочергових потреб, а ринок роздрібної торгівлі є недосить насиченим. Тому, незалежно від тенденцій розвитку економіки, попит на продовольчі та побутові товари зростає випереджальними темпами.

Саме тому, обираючи сегмент ринку роздрібної торгівлі для здійснення наступного аналізу та досліджень, зупинимося саме на ринку роздрібної торгівлі продуктами харчування.

І. Загальний аналіз ринку роздрібної торгівлі (ємність ринку, темпи його розвитку, визначенння можливостей і форм глобалізації послуг даного ринку)

Зазначимо, що розвиток роздрібної торгівлі в Україні відбувається нерівномірно.

Найбільші темпи росту зафіксовані в промислових областях, що пояснюється вищим рівнем доходів населення та щільнішою концентрацією споживачів. Існує істотна залежність між рівнем оплати праці та обсягами роздрібного товарообігу. Київ є безумовним лідером за обсягами роздрібного товарообігу, забезпечуючи 17,1% від загальнодержавного показника, при цьому рівень середньомісячної заробітної плати в місті є майже удвічі вищим, ніж по країні в цілому.

Слід звернути увагу, що Львівська область за результатами 2007 року посідає 5 місце як за рівнем оплати праці, так і розмірами товарообігу. Характерним для західного регіону є те, що вони лідирують за показниками темпів росту середньомісячної заробітної плати порівняно зі Східними та Південними областями, що може вказувати на наявність певного потенціалу для розвитку роздрібної торгівлі.

Через високі темпи росту ринку роздрібної торгівлі, попит на торговельну нерухомість постійно зростає, що стимулює підвищення цін на ці об’єкти. Абсолютним лідером за темпами розвитку ринку є столиця. Проте останнім часом інвестори змінюють орієнтири: їх усе частіше цікавлять окремі регіони. За результатами 2007 року найвищі темпи росту вартості торгової нерухомості є у Львові, де ціни на зазначені об’єкти зросли в 4 рази, порівняно з початком року.

Крім того, зростання доходів населення стимулює покращення культури споживання. За даними консалтингової компанії GfK-USM, за останні роки відбулися істотні зміни в уподобаннях українських покупців: основна перевага ринків – низька ціна продукції вже не є критичною. Тому ріст роздрібної торгівлі в Україні пов’язують із розвитком мережі торгових центрів і супермаркетів, що здатні забезпечити зручне розташування, комплексне та якісне обслуговування.

Взагалі, протягом останніх років відбувся перерозподіл товарообороту на користь цивілізованих форм торгівлі як у сфері реалізації продовольчих, так і непродовольчих товарів.

Зважаючи на наявні тенденції, майбутній розвиток роздрібної торгівлі в Україні пов’язують із розвитком мережі торгових центрів і супермаркетів, що здатні забезпечити зручне розташування, комплексне та якісне обслуговування.

Разом із цим, порівняно з Європейськими країнами, в Україні зараз майже не розвинена лінійка форматів торговельних центрів. Це пов’язано, насамперед, з дефіцитом торговельних площ. За параметрами насиченості торговельними площами, Київ, не кажучи вже про регіони, відстає від великих міст Центральної Європи та Росії. Так, показник чисельності торговельних площ на 1 тис. населення у Києві сьогодні становить 95 м кв., тоді як у Москві він складає 140, у Празі – 330, а у Варшаві – 350 м кв.

Зазначимо, що розвиток роздрібної торгівлі в Україні відбувається нерівномірно. Найбільші темпи росту зафіксовані в промислових областях, що пояснюється вищим рівнем доходів населення та щільнішою концентрацією споживачів

Світові тенденції розвитку роздрібної торгівлі свідчать про значну концентрацію цієї сфери. Такі тенденції знаходять відображення і в Україні. Починаючи з 1999 року, в країні намітилася чітка тенденція до зменшення кількості магазинів, у результаті на сьогодні їх нараховується 58,3 тис. одиниць, проти 85,4 тис. – у 1999 році. Однак, якість магазинів за цей період істотно покращилась. Це відбувається за рахунок формування на ринку потужних торговельних мереж, які починають змагатися між собою на якісному рівні.

Однак, зараз на загальнодержавному рівні працює лише 4 таких мережі (Fozzy Group, «АТБ», «Велика кишеня» і «Фуршет»), інші ж мережі мають регіональний характер.

При цьому, за оцінками експертів, конкуренція на цьому ринку практично відсутня через значну його ненасиченість, такий стан може протриматися ще кілька років. За цей період на український ринок найімовірніше вийдуть такі світові гіганти як Carrefour, Ahold та Tesco. Спеціалісти також зазначають, що це може відбутися вже найближчим часом, оскільки потужність діючих в Україні мереж зростає швидкими темпами і невдовзі вони в змозі будуть ускладнити вихід на цей ринок.

Зараз в Україні іноземний рітейл представляють лише Metro Cash&Carry, BILLA, російський «Перекресток», литовська «БМ Трейд» та французький Auchan.

Німецька Metro Group планує, що оборот компанії в Україні за підсумками 2007 року може перевищити 600 млн. євро. Керуючий директор Metro Cash&Carry в Україні Аксель Лухі заявив, що обіг виріс із 30 млн. євро в 2004 році, коли в Україні працював один магазин компанії, до 338 млн. євро торік, коли було вже вісім магазинів. Зараз в компанії 12 торговельних центрів, 13-й планується відкрити до кінця року, пише Financial Times.

«Ми випереджаємо графік, відкривши на два магазини більше, ніж планувалося», – говорить Аксель Лухі. За його словами, очікується, що цього року товарообіг компанії перевищить 600 млн. євро. Він також підкреслює, що експансія в Україну й Росію є для німецького рИтейлера пріоритетом.

В цілому, за підсумками дев’яти місяців поточного року, обсяг українського ринку торгівлі збільшився на 25% до 15 млрд. гривень. Особливо швидкими темпами зростає ринок торгівлі Києва, Одеси, Харкова і Донецька.

Сьогодні, згідно Financial Times., такі міжнародні оператори, як німецький Praktiker, британський Kingfisher, фінський Kesko і ізраїльський Fishman вивчають можливість виходу на український ринок торгівлі. Також все ще не може потрапити в Україну шведський гігант IКЕА, що планує інвестувати в будівництво в Україні $1,5 - $2 млрд.

На думку Акселя Лухі, основною причиною, що стримує прихід в Україну західних ритейлерів, є бюрократичні та інші складності в одержанні земельних ділянок для будівництва.

Основними напрямками розвитку ритейлінгового ринку, найближчим часом, найімовірніше будуть міста-мільйонери та обласні центри. За даними агентства нерухомості «Благовест», найбільші регіональні торгові центри (загальна площа кожного з яких складає від 5 000 до 100 000 кв. м), заявлені до будівництва у 2005-2008рр., зосередяться у обласних центрах та промислово розвинених містах (Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Луганськ, Кривий Ріг, Запоріжжя).

Розглянемо, як оцінюють стан справ у галузі самі лідери ринку.

Як відзначає провідний аналітик аналітичного департаменту компанії Pro-consulting Олександр Соколов, конкуренція на ринку ще не дуже напружена. «У городах-миллионниках конкуренція, звичайно, вища – зайнятість ринку доходить до 60%, в обласних центрах і дрібних містах ринок наповнений буквально на 45-50%», – відзначає він. По прогнозах експертів, сьогодні ринок росте на 25-30% в рік, і таке зростання продовжиться ще найближчі років п’ять. «Але поступово з насиченням ринку темпи зростання падатимуть на 2-3% в рік», – вважає Олександр Соколов. На думку фінансового аналітика компанії «Ренесанс Капітал Україна» Світлани Дригуш, конкуренція ще недостатньо жорстка внаслідок того, що присутність нових форматів по країні в цілому невелике. «Близько 30-35%», – вважає вона.

Як вважає маркетолог відділу комерційного розвитку ТОВ «Караван» Дмитро Льовіцкий, на сьогоднішній день конкуренцію можна назвати помірною. «Такий показник, як щільність гіпермаркетів (обхват на душу населення), в Україні ще далекий від середньоєвропейських норм, хоча, за даними AC Nielsen, по цьому показнику Україна обігнала Болгарію, Румунію і РФ, але поки відстає від країн Балтії», – відзначає він.

На думку керівника департаменту маркетингу компанії «Омега» (мережа «Варус») Дмитра Шевченка, конкуренція існує, але не можна сказати, що на сьогоднішній день настільки гостра. «До досягнення піку на українському ринку ритейла їй ще далеко, ринок не насичений і є куди розвиватися», – відзначає він. Проте, за його словами, відкриття нової мережі може створити певний ступінь збільшення активності і конкуренції. «Але тільки локально, в певному регіоні», – говорить Дмитро Шевченко.

Плани на розвиток своїх мереж національних і регіональних операторів вражають.

«Банк ВТБ» відкрив групі компаній «Караван» кредитну лінію у розмірі $140 млн. Отримані кредитні кошти компанія планує інвестувати в розвиток нових проектів торгово-розважальних центрів «Караван» в регіонах. Нещодавно такий комплекс був відкритий у Дніпропетровську.

«Це перший крок в співпраці з «Банком ВТБ», і ми упевнені в успішному його продовженні в рамках розвитку нових проектів», – заявив фінансовий директор компанії Karavan Real Estate Limited Євгеній Сторожук. В даний час мережа складається з трьох об’єктів – в Києві (відкритий в 2003 р.), Харкові (відкритий в 2006 р.) і Дніпропетровську (2008 р.). До 2010 р. компанія планує відкрити більше 15 подібних ТРЦ.

Протягом найближчих двох років в Україні буде спостерігатися подальше зростання сектора роздрібної торгівлі. Плани розвитку девелоперської компанії «Караван» дають підстави думати, що її ринкова частка в регіонах буде поступово збільшуватися, а позиції на ринку зміцнюватись, вважають аналітики компанії Foyil Securities.

«Незважаючи на все ще недостатню ліквідність на українському ринку облігацій і високі інфляційні очікування, що негативно позначаються на котируваннях облігацій, ми вважаємо купонну ставку емісії на рівні 20% привабливою для інвесторів», – повідомив Володимир Габріелян, аналітик компанії Foyil Securities. «Судячи з результатів діяльності й високої платоспроможності компанії, випуск облігацій повинен торгуватися за номінальною вартістю, що відповідає прибутковості до погашення за ціною покупки на рівні 19, 5-20,5%», – додав він.

За інформацією студії дослідження роздрібного ринку RetailStudio, у 2007 році за темпом зросту компанія обігнала своїх основних конкурентів, зокрема Fozzy Group (ТМ «Сільпо»), «Фуршет» (ТМ «Фуршет») і « Квіза-Трейд» (ТМ «Велика Кишеня») на 26%, 32% і 49% відповідно. На цей момент «Караван» володіє чотирма торговими центрами в Україні і перебуває серед лідерів на ринку роздрібної торгівлі. Нагадаємо, «Караван» – оператор одного з найбільших українських гіпермаркетів. Нещодавно компанія розпочала розміщувати свої облігації на біржі «Перспектива» (Дніпропетровськ). Обсяг емісії становить 130 млн. грн., а номінал акції – 1 000 грн.

Група компаній «Евротек», ще один ритейлер, узяла кредит у розмірі $75 млн. на підтримку розвитку у Міжнародної фінансової корпорації (IFC). З $75 млн. $20 млн. будуть направлено на капіталізацію «Евротека», а ще $55 млн. надано як субординована позика. Загальне фінансування проекту складає $450 млн. Засоби, що інвестуються, будуть направлені на розширення торгової мережі магазинів «Фреш» в Києві, Харкові, Луганську, Херсоні, Івано-Франківську, Полтаві, Дніпропетровську і Одесі. «Евротек» планує розвивати роздрібну торгову мережу «Фреш», відкривши 70 торгових комплексів і супермаркетів до 2011 р.

З початку року компанія «АТБ-маркет» відкрила 40 дискаунтерів, збільшивши динаміку розвитку в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. на 38%. До 2009 р. компанія має намір розширити мережа магазинів до 300. Всього у 2008 р. «АТБ-маркет» має намір інвестувати 350 млн. грн. в розвиток мережі продовольчих дискаунтеров, відкривши 60 нових магазинів. У планах компанії – до 2011 р. розширити торгову мережу «АТБ-маркет» до 450 дискаунтеров, при цьому товарообіг мережі планується на рівні 10 млрд. грн.

Конкуренція в регіонах нижча, ринок не освоєний до кінця, тому національні мережі активно йдуть в регіони. За словами Олександра Соколова, у національних операторів великий досвід роботи, достатньо хороша база, фінансові можливості вищі. «Їм простіше розвиватися в регіонах», – відзначає він. За його словами, сітьовикам, які представлені в східних регіонах, важко просувати себе в західних регіонах країни, і навпаки. «Тому у національних мереж в цьому плані є переваги», – відзначає експерт.

Проте, як говорить Світлана Дригуш, посилювання конкуренції очікується в найближчих рік-два. «Як за рахунок агресивнішого зростання регіональних гравців, так і за рахунок виходу/розширення присутності зарубіжних компаній», – відзначає вона.

Привабливість українського ринку – в зростанні роздрібного товарообігу і стабільної прибутковості. Проте, як відзначає Олександр Соколов, з приходом іноземних фірм прибутковість знижуватиметься, зважаючи на те що багато компаній, які вже вийшли на ринок, ставлять нижчу націнку і беруть за рахунок об’єму. «Рентабельність же складає на різні товари 15-30%», – відзначає він. На думку Світлани Дригуш, зростання роздрібного товарообігу в 15% в рік є достатньо привабливим для іноземних гравців. «Поточний рік не є показником із-за фінансової кризи, і ми чекаємо відновлений інтерес до ринку після поліпшення ситуації на ринках капіталу», – говорить вона.

У Україні до недавнього часу не було жодної національної мережі. Навіть у найбільших мереж були місця, де вони не були представлені. Навіть зараз мережа може бути присутньою в регіоні, але ще там не закріпитися.

Вітчизняний же ринок продовольчого ритейла в найближчому майбутньому чекає хвиля злиття і поглинань. Оскільки на даний момент це найбільш успішний і ефективний варіант розвитку, на відміну від створення нових мереж.

Як припускає Світлана Дригуш, можливі стратегічні продажі українських мереж іноземним гравцям в найближчі три роки. «Відхід з ринку можливий для невеликих мереж, які не зможуть конкурувати по цінах з великими гравцями в період інфляції витрат (як цього року)», – вважає вона.

Крім того, після поглинання у оператора відпадає питання про місце торгової точки. «Поглинаючи регіональну мережу, національного оператора виграє вигідне місцерозташування і отримує певну кількість споживачів», - відзначає Олександр Соколов. Не виключають експерти і злиття регіональних мереж між собою. Вже зараз «Пакко Холдинг» викупив мережу магазинів «П’ятий елемент» в Харкові і «Дуглас» в Хмельницьком. До кінця цього року в планах компанії придбати ще одну регіональну мережу. «Ми постійно ведемо переговори», – відзначає заступник генерального директора по розвитку компанії Олег Крижанівський. Оператор має намір виходити в регіони, де торгові центрів холдингу не так багато. Це Черкаси, Суми, Полтава і Київ. Сам же холдинг також намагалися купити найбільші вітчизняні і зарубіжні ритейлери. Мережа супермаркетів «Варус» також отримувала пропозиції про покупку. Проте, за словами Дмитра Шевченка, зараз «Варус» – одна з найдинамічніших мереж, що розвиваються, в східному регіоні. «Ми поки бачимо можливість і хочемо розвивати цей проект самостійно», – відзначає він.

За його словами, у українського ритейла залишилося декілька років до приходу на наш ринок світових гравців. «Хто за цей час не займе ринок, нічого не буде з себе представляти», – говорить керівник департаменту маркетингу компанії «Омега». Одна з найбільших український мереж роздрібної торгівлі «Веліка Кишеня» допускає можливість злиття або поглинання інших торгових мереж.

«Велика Кишеня» не виключає можливості злиття або поглинання інших мереж. Зараз же компанія планує свій розвиток за рахунок власних сил, окрім цього, розглядає варіанти придбання дрібніших мереж.

Що стосується форматності, то експерти і учасники відзначають пріоритетність великих форматів для маленьких адміністративних центрів. У регіональних же центрах, дрібних містах найбільш популярні гипер- і супермаркети, де люди роблять покупки разів на тиждень. У крупніших містах популярні супермаркети і магазини біля будинку. Хоча у дискаунтерів, швидше за все, залишиться невелика частка ринку.

«Частка організованого роздрібу на ринку складає (дані GFK): у 2007 р. – 49,4%, прогноз на 2008 р. – 51,8%. Впродовж останніх років спостерігається упевнене зростання організованої торгівлі, і ця тенденція збережеться як мінімум до 2012 р.

Одночасно, по прогнозах, до 2012 р. ємкість ринку продовольчого ритейла складе 165 млрд. грн.»,– так бачить ситуацію віце-президент по маркетингу групи компаній Fozzy Group Михайло Дудник.

ІІ. Порівняльний аналіз прийомів менеджменту лідерів ринку (основні фактори успіху)

Для того, щоб проілюструвати, які саме чинники впливають на досягнення ключових позицій лідерами сучасного ритейлінгового ринку в Україні, наведемо та проаналізуємо цікаву інформацію, здобуту в ході маркетингового дослідження переваг споживачів київського ринку роздрібної торгівлі.

В основі дослідження ринку роздрібної торгівлі в Києві лежить опитування мешканців Києва. Перша хвиля опитування проводилась у жовтні 2004 року, друга – в листопаді 2005 р. і січні 2006 р.; третя хвиля – в листопаді 2006 р. і четверта – в грудні 2007 р. В кожній із перших трьох хвиль було опитано 1000 випадково відібраних респондентів, а в четвертій – 600 респондентів. Респондентом була людина, яка відповідає в домогосподарстві за здійснення щоденних покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту. Метод опитування – CATI (телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера). GfK Ukraine здійснює регулярне дослідження роздрібної торгівлі продуктами харчування та непродовольчими товарами повсякденного попиту в Києві з 2004 року.

В 2007 році основними місцями здійснення покупок продуктів харчування та непродовольчих товарів повсякденного попиту для киян були «Сільпо» (24%), «Велика Кишеня» (20%), «Фуршет» (15% респондентів), «Metro C&C» (6%), ринок/вулична торгівля (6%) та «МегаМаркет» (6%). Порівняно з 2006 роком помітно змінились частка «Сільпо» (зросла приблизно на 6 в.п.), частка ринку/вуличної торгівлі (зменшилась на 5 в.п.) та «МегаМаркету» (зросла на 2 в.п.).

Загалом, майже 80% киян вважають гіпермаркети та супермаркети основними місцями здійснення покупок харчових продуктів у 2007 році (в порівнянні з 75% в 2006 році). Крім того, в 2007 році покупці помітно частіше називали гіпермаркети основним місцем здійснення своїх покупок порівняно з 2006 роком, а ринки/вуличну торгівлю, навпаки, значно рідше. Однак, ринки/вулична торгівля залишається другим за важливістю місцем купівлі продовольчих товарів – таким його назвали 31% респондентів. На ринках/у вуличних торговців найчастіше кияни купують свіжі овочі, фрукти, свіже м’ясо та сигарети. Найчастіше перевагу ринкам для здійснення покупок надають домогосподарства з низьким доходом, а також респонденти у віці 60 років і старші.

Близьке розташування до домівки чи роботи (69% респондентів), широкий асортимент товарів (43%) та прийнятний рівень цін (42%) залишилися трьома основними критеріями, на які кияни перш за все орієнтуються при виборі основного місця здіснення покупок. Разом з тим, в 2007 році близьке розташування рідше згадувалось в якості основної причини, ніж в 2006 році (в 2006 році цей фактор мав важливе значення для 74% респондентів), в той час як свіжість та якість продуктів, швидке обслуговування/ відсутність черг та зручні часи роботи згадувались набагато частіше. 23% киян при виборі основного місця покупок звертали увагу на наявність там свіжих та якісних продуктів (у порівнянні з 18% у 2006 році) та для 15% респондентів мало важливе значення швидке обслуговування та відсутність черг (у порівнянні з 7% у 2006 році).

На думку киян, найбільш якісне обслуговування забезпечують «Караван” (93% респондентів-його клієнтів «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»), «МегаМаркет» (87%), «Велика Кишеня» (85%) та «Фуршет» (85%).

Найбільше киян задовольняє асортимент товарів, який пропонують «Караван» (96% респондентів, які «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»), «Metro C&C» (96%) та «Фуршет» (94%). За задоволеністю рівнем цін лідером є «Metro C&C» (88% респондентів, які «дуже задоволені» та «скоріше задоволені»).

Слід додати, що ще однією характерною відмінністю, притаманній лідерам ринку – це доступ до значної частини кредитних ресурсів для розвитку. Розглянемо далі, яких стратегій планують дотримуватися лідери. В основному – це максимально збільшити свою присутність на ринку.

На першому місці рейтингу ритейлерів-лідерів роздрібного ринку України опинилася Fozzy з 280 магазинами у всіх регіонах.

На друге вирвалася дніпропетровська мережа «АТБ-маркет». Вона завосемь місяців поточного року відкрила 41 супермаркет, і тепер у неї 257 магазинів. Від лідерів значно відстає «Фуршет», який має всього 100 магазинів. До динамічно розвивається можна віднести «Пакко холдинг», який цього року відкрив 7 магазинів в Одеській області і в Західній Україні.

Зараз він впритул наблизиться до трійки лідерів зі своїми 86 магазинами.

Fozzy лідирує як по товарообігу, так і по кількості торгових точок. За даними самої групи, їх кількість досягає 280. Більшість з них працюють під вивіскою «Сільпо» – 149 магазинів. Проте зараз Fozzy фактично припинила розвивати свої мережі. У 2007 році група відкрила всього три торгові точки, в 2008 році – жодної.

Можливою причиною такого застою директор аналітичної компанії Retail-Studio Михайло Гріщенко називає складнощі в управлінні Fozzy. Як наслідок групі важко реагувати оперативно на зміну ринку. На думку експерта, поліпшити положення Fozzy могло б перепозиционирование другої по об’ємах торгової мережі групи – «Фора».

«Вона представляє себе як магазин біля будинку, але такий немає. Магазин біля будинку може дозволити собі встановити вищі ціни, запропонувавши взамен покупцям високий рівень обслуговування», – говорить фахівець.

Застій в розвитку мереж групи Fozzy може обернутися для неї втратою лідеруючої позиції на ринку. Її вже до кінця року може зайняти дніпропетровська мережа «АТБ-маркет», що займає друге місце по кількості торгових точок і третє по товарообігу. Зараз вона розвивається активніше за своїх конкурентів. З початку року мережа поповнилася 41 магазином.

В «АТБ-маркете», до кінця року компанія має намір відкрити ще 43 торгових точки. За словами начальника відділу по зв’язках з громадськістю Ганни Лічман, в першу чергу мережа зацікавлена у відкритті магазинів в невеликих містах з населенням близько 15 тисяч чоловік.

В той же час конкуренти «АТБ-маркета» вважають, що така стратегія мережі має деякі ризики. На думку заступника генерального директора по розвитку холдингу «Пакко» (магазини «Пакко» і «Вопак») Олега Кріжановського, в невеликих містах рентабельність мережевої торгівлі досить низька, оскільки у тамтешнього населення невисокі доходи.

По словах Гріщенко, проблемою в подальшому розвитку «АТБ-маркета» може стати концентрація її магазинів в декількох областях Східної України. «Для виходу в інші регіони корпорації буде необхідно привертати великі інвестиції або шукати стратегічного партнера», – вважає директор RetailStudio.

Один з найбільш перспективних напрямів в роздрібній торгівлі – регіо-нальні мережі магазинів. За даними RetailStudio, саме ці супермаркети лідирують по приросту об’ємів валової виручки. Так, компанія «Омега» (володіє дніпропетровською мережею «Варус») за минулий рік додала 64,4%. Також високі показники у «Білла Україна» (46,8%).

Фахівці стверджують, що надалі буде вигідне відкриття магазинів в двох форматах – гіпермаркети і магазини біля будинку. За словами віце-президента по маркетингу Fozzy Group Михайла Дудника, активно розвиватиметься сегмент невеликих спеціалізованих магазинів і міні-мереж з невеликим асортиментом. Вони можуть робити акцент, наприклад, на овочах і фруктах або молочних продуктах і випічці.

Не виключено, що вказані напрями привернуть інвесторів з-за кордону. По словах Гріщенко, в першу чергу вони здійснюватимуть вихід на український ринок за рахунок місцевих компаній. «Головним стримуючим чинником розвитку гіпермаркетів ще недавно був складний доступ до земельних ділянок. Зараз же компанії, які мають достатнє фінансування, і компанії, які мають доступ до земельних ресурсів, знаходять один одного», – говорить аналітик.

ІІІ. Рекомендації новим операторам ринку

Враховуючи вищевикладений аналіз по стану та специфіці роздрібного ринку продуктів харчування, наведемо такі дві основні рекомендації новим операторам ринку.

1. Починати варто із менших масштабів, ніж ті, якими оперують лідери. Оптимальний варіант для початку – так звані «магазини біля будинку».

Невеликі «магазини біля будинку» упевнено займають нішу щоденних покупок. Потреба в продовольчих торгових точках є як в старих районах Дніпропетровську, так і в новобудовах.

У Києві знайдеться не одна сотня дворів, жителі яких вимушені навіть за продуктами першої необхідності йти до супермаркетів або на ринки.

Річ у тому, що там просто немає невеликих торгових точок, де «все під рукою». Особливо гостро не вистачає так званих придомових| магазинів в центрі Дніпропетровську – на пр. Карла Маркса, пр. Гагаріна, вул. Гоголя, вул. Дзержинського та ін.

За словами власників, для старту торгового об’єкту площею до 50 кв. м буде потрібно мінімум $20 тис. – на ремонт, закупівлю торгового устаткування і товару. Окупаються вкладення за 1,5–2 роки за умови, що приміщення орендоване. Враховуючи нинішні ціни на нерухомість, важливу перевагу невеликих торгових точок в тому, що комерційний ефект можна отримувати практично зі всієї площі об’єкту (немає складів, місце для підсобки мінімальне).

Ще одна зручність в тому, що власники дрібних магазинів можуть працювати на єдиному податку. В цьому випадку фізичні особи-підприємці| повинні щомісячно вносити до бюджету міста до 200 грн.| (при річній виручці, що не перевищує 500 тис. грн.|, і наявності не більше п’яти штатних працівників). Юридичні особи платять 6% від виручки (за умови, що виручка в рік складає до 1 млн. грн.| і кількості штатних співробітників не перевищує 10 чоловік).

«Домашні» магазини утримують міцні позиції на ринку ритейла|. І найближчим часом, за твердженням фахівців, їх не витіснять ні дискаунтери|, ні супермаркети. У районах старої забудови просто немає місця для масштабних торгових точок. Це обставина, а також особливості асортименту продукції і взаємин з покупцями дозволяють процвітати дрібним магазинчикам. До речі, згідно опиту, проведеному компанією Gfk| Ukraine|, яким вже згадувався у попередньому розділі роботи, все більше тих же киян вибирають супермаркети не дешевше, а ближче до будинку. Якщо в 2007 році супермаркети вважали своїм основним місцем покупок 68% киян, то минулого року ця цифра скоротилася до 59%. Вибираючи місце покупок, жителі Києва орієнтуються перш за все на зручне розташування торгової крапки по відношенню до будинку або роботи (72% опитаних).

У «магазинів у дворі» особлива аудиторія покупців – жителі довколишніх будинків. Такі торгові крапки, як правило, пропонують унікальний асортимент товарів, дуже гнучко реагуючи на потребі клієнтів. Основу товарної лінійки зазвичай складають молочні і хлібобулочні вироби, напівфабрикати, бакалія, спиртні напої, тютюнові вироби. Бувають ситуації, коли у господині не вистачає якихось продуктів для приготування вечері, а за одним-двома| інгредієнтами йти до супермаркету немає сенсу – виручає магазин біля будинку.

До постійних покупців в дрібних магазинах відносяться як до VIP-персон|. До речі, лояльність – одна з найважливіших умов успішної діяльності придомної| торгової крапки. Господарі, які часто за сумісництвом ще і продавці, як правило, знають своїх покупців в обличчя і можуть навіть відпускати товар дитині або складати так званий список кредиторів. Частенько в магазинчиках можна почути діалог продавця і покупця: «Ой, не вистачає грошей. Запишіть сметану в мій борг. В кінці тижня розрахуюся за все». Особливість таких торгових точок ще і в тому, що на полицях завжди свіжа продукція. У маленькому приміщенні не можна тримати великий товарний запас, по цьому постачальники підвозять продукти практично щодня. Працюють такі магазини зазвичай допізна або цілодобово.

Зручне розташування маленьких магазинчиків, свіжі продукти і можливість покупок в кредит завжди привертатимуть покупців.

2. Одна з найважливіших умов успішності магазину у будинку – це його лояльність до постійних покупців.

Мало побудувати магазин та привабити покупців – необхідно їх утримати, що є найскладнішим. Отже, друга необхідна рекомендація – розробити гарну програму лояльності.

Наприклад, у програмі «Настрій Бонус» це реалізовано таким чином:
У програму закладено декілька рівнів: базовий (7%), срібний (9%) і золотий (12%). Переклад на «срібний» рівень здійснюється за умови здійснення покупок на суму 5 000 грн., на золотий – на суму 10 000 грн.

Крім того, покупцеві необхідно надати інші почуття цінності, окрім зважених цін та якості товарів – забезпечити душевний комфорт покупцеві, показати, як його цінують та поважають у магазині.

Висновки

На сьогодні в Україні сфера роздрібної торгівлі є одним із видів економічної діяльності, які найшвидше зростають. Це обумовлено високими темпами підвищення доходів населення та ненасиченістю ринку ритейлу.

Зростаючий платоспроможний попит дає міцний поштовх для розширення мережі роздрібної торгівлі та покращення якості послуг. При цьому, конкуренція на ньому ще не є гострою, її загострення можливе через 2-3 роки, коли ринок буде достатньо насиченим.

Основними напрямками розвитку сфери роздрібної торгівлі на сьогодні є регіони з найвищими доходами населення (м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області) та регіони з найбільш незадоволеним попитом. Загалом, наявна кон’юнктура ринку є привабливою для капіталовкладень, у тому числі іноземних, які найближчим часом зростатимуть швидкими темпами.

Український ринок ритейла| представлений як продуктовими, так і не продуктовими торговими мережами. Найактивніше розвивається сегмент продуктового ритейла|, який представлений більш ніж 30 операторами, які займають близько 15% ринку роздрібної торгівлі.

Характерною межею сегменту в 2007 році стало збільшення оборотів практично всіх ритейлерів| в основному за рахунок екстенсивного зростання – розширення торгової мережі і присутності в регіонах. Іншими найбільш характерними особливостями ринку стали:

- висока привабливість ринку ритейла|. Україна як і раніше знаходиться в п’ятірці найпривабливіших країн для розвитку ритейла| (згідно даним Global| Retail| Development| Index-2007|). В той же час для ринку характерне переважання вітчизняних операторів, що пояснюється складнощами з отриманням ділянки під будівництво і завищеними орендними ставками на торгову нерухомість (на початок року від 8 до 25 дол. США), що знижують економічну ефективність виходу зарубіжних операторів. На даний момент на ринку працюють такі зарубіжні оператори: Metro| Cash| & Carry| (Німеччина), Billa| (Австрія), Auchan (Франція), Spar| (працює місцевий оператор, що купив франшизу у голландської компанії), «Патерсон», X-5| (обидві мережі з Росії), з недавнього часу мережа гіпермаркетів з російським і естонським капіталом «О’кеу».

- власний девелопмент|. З причини дефіциту торгових площ і згодом завищених орендних ставок на існуючі об’єкти (вище чим в Європі) багато ритейлеры| значно збільшили число самостійно побудованих з нуля торгових центрів. Серед них «Амстор» (всі магазини будує «з нуля»), «Ненажера», «Еко-маркет», «Велика кишеня|», «Фуршет»;

Серед основних стримуючих розвиток ринку чинників слід зазначити:

- неврегульованість земельного законодавства, складні схеми передачі землі в оренду;

- дефіцит торгових площ в столиці і найбільш регіонах, що динамічно розвиваються, згодом високі орендні ставки на торгові площі (на початку 2007 року на рівні $8 – 25/кв. м, як в столиці, так і в регіонах.

Іншим найбільш форматом, що активно розвивається, є магазин «біля будинку». Серед загальнонаціональних ритейл-операторів| даний формат представлений в портфелі «Фоззі Груп» – мережа магазинів «Фора» (позиціонуються як гастрономи або недорогі магазини біля будинку (по суті дискаунтери|)). Роблячи упор на невеликі об’єкти, ритейлери| не тільки збільшують шанси на отримання майданчика, але і скорочують витрати на ремонт і устаткування магазинів, скорочуючи термін окупності крапки. Крім того, дохід з квадратного метра в класичному магазині «біля будинку» в два-три рази вище, ніж в супермаркеті.

Саме таким шляхом доцільно йти новим операторам, які прагнуть увійти на ринок. Основною «родзинкою» такого магазину у такому випадку слід зробити:

- зручне розташування маленьких магазинчиків;

- свіжі продукти;

- повага та увага до покупця;

- можливість покупок в кредит;

- програма лояльності на основі системи накопичувальної знижки для постійних покупців.

Список літератури

    Бізнес – газета украинской буржуазии // www.business.ua

    Дело // www.delo.com.ua

    Контракты – деловой еженедельник // www.kontrakti.ua

    Корреспондент// www.korrespondent.ua

    Маслова Т. Д., Божук С.Г., Ковалик Л. Н. Маркетинг. – СПб.: Питер, 2002. – 411 с.

    Миниард П.У. Принятие решений потребителями // Современ­ное управление. Энциклопедический справочник. Т. 1. – М.: Издатцентр, 2004. – 584 с.

    Морис Р. Маркетинг: ситуации и примеры. – М.: Банки и биржи, 2005. – 207 с.

    Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 388 с.

    Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: Как побеждать на рынке. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 304 с.

    Попков В. Методы воздействия на рынок индивидуальных потребителей // Маркетинг и реклама. – 2007. – № 1-2. – С. 18-19.

    Эксперт //www.expert.ua